Служба у справах дітей

З 01.03.2024 отримати первинні консультації з напрямків роботи служби у справах дітей Вінницької міської ради мешканці Вінницької міської територіальної громади можуть у ЦНАП.

ЦНАП відділення «Замостя» (вул. Замостянська, 7, 1-й поверх) Графік прийому: вт.-пт. з 08:30 до 16:00. Прийом не здійснюється у понеділок.

ЦНАП відділення «Старе місто» (вул. Брацлавська, 85, 1-й поверх) Графік прийому: пн., вт., чт., пт. з 08:30 до 16:00. Прийом не здійснюється у середу.

ЦНАП відділення «Вишенька», (просп. Космонавтів, 30, 1-й поверх) Графік прийому: пн. ср. чт. з 08:30 до 16:00, вт. з -8:30 до 13:00. Прийом не здійснюється у п'ятницю.

Відповідно до пункту 66 постанови Кабінету Міністрів України від 24.09.2008 року №866 служба у справах дітей за місцем знаходження майна надає консультації громадянам з питань підготовки необхідних документів щодо відчуження майна дитини.

Для отримання дозволу (згоди) від органу опіки та піклування на продаж, обмін, дарування, поділ майна, що є у спільній частковій власності або у спільній сумісній власності житла, укладання договорів конкретного користування житлом та інші, батьки та неповнолітні діти, які мають право власності на майно, або право користування майном, повинні звернутись до органу опіки та піклування з відповідною заявою, надати документи, які передбачені чинним законодавством України, а саме:

• паспорти батьків дітей (оригінали, копії);
• свідоцтва про народження дітей (оригінали, копії);
• довідки про присвоєння реєстраційного номера облікової картки платника податків батьків та дітей (оригінали, копії);
• свідоцтво про укладення або розірвання шлюбу (оригінал, копія);
• правоустановчий документ та технічний паспорт на житло, яке відчужується, та на житло, право власності на яке або право користування яким матиме дитина (оригінали, копії);
• довідка департаменту адміністративних послуг про реєстрацію місця проживання батьків та дітей;
• довідка з місця проживання про склад сім'ї;
• характеристики батьків дітей за місцем їх роботи, належним чином завірені (якщо батьки не працюють, то довідка про участь батьків у вихованні дітей з місця навчання чи перебування дітей (школи, дитячого навчального закладу). Якщо дитина не відвідує школи, дитячого навчального закладу – інформація закладу охорони здоров'я;
• інформація з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо об'єкта нерухомого майна, що відчужується та право власності/користування яким матиме дитина.
• співбесіда з дітьми з 7 років.
• заява дитини віком від 14 до 18 років.
• У разі виїзду сім'ї на постійне місце проживання за кордон до зазначених документів додається довідка управління (відділу) у справах громадянства, імміграції та реєстрації фізичних осіб за місцем реєстрації сім'ї.

Заяву повинні подавати обидва батьки за наявності повного комплекту вищезазначених документів на особистому прийомі громадян відповідальному працівнику служби у справах дітей

Право володіти і користуватися майном людина набуває з народження, проте права розпоряджатися майном людина набуває з настанням повноліття, тобто з 18 років. З 14 до 18 - річного віку діти є неповнолітніми та вважаються частково дієздатними, тобто мають право:

• самостійно розпоряджатися своїм заробітком, стипендією або іншими доходами;
• самостійно здійснювати права на результати інтелектуальної, творчої діяльності, що охороняються законом;
• бути учасником (засновником) юридичних осіб, якщо це не заборонено законом або установчими документами юридичної особи;
• самостійно укладати договір банківського вкладу (рахунку) та розпоряджатися вкладом, внесеним нею на своє ім'я (грошовими коштами на рахунку).

Неповнолітня особа вчиняє інші правочини за згодою батьків (усиновлювачів) або піклувальників.

На вчинення неповнолітньою особою правочину щодо транспортних засобів або нерухомого майна повинна бути письмова нотаріально посвідчена згода батьків (усиновлювачів) або піклувальника і дозвіл органу опіки та піклування. Неповнолітня особа може розпоряджатися грошовими коштами, що внесені повністю або частково іншими особами у фінансову установу на її ім'я, за згодою органу опіки та піклування та батьків (усиновлювачів) або піклувальника.

За наявності достатніх підстав суд за заявою батьків (усиновлювачів), піклувальника, органу опіки та піклування може обмежити право неповнолітньої особи самостійно розпоряджатися своїм заробітком, стипендією чи іншими доходами або позбавити її цього права. Суд скасовує своє рішення про обмеження або позбавлення цього права, якщо відпали обставини, які були підставою для його прийняття.

Порядок обмеження цивільної дієздатності неповнолітньої особи встановлюється Цивільним процесуальним кодексом України.

Неповнолітня особа особисто несе відповідальність за порушення договору, укладеного нею самостійно відповідно до закону.

Неповнолітня особа особисто несе відповідальність за порушення договору, укладеного за згодою батьків (усиновлювачів), піклувальника. Якщо у неповнолітньої особи недостатньо майна для відшкодування збитків, додаткову відповідальність несуть її батьки (усиновлювачі) або піклувальник.

Неповнолітня особа несе відповідальність за шкоду, завдану нею іншій особі.

Згода на вчинення неповнолітньою особою правочину має бути одержана від батьків (усиновлювачів) або піклувальника та органу опіки та піклування відповідно до закону.

У зв’язку зі змінами до Сімейного кодексу України підтверджено право органу опіки та піклування відмовити у наданні дозволу на вчинення правочинів щодо нерухомого майна дитини, однак запроваджено нове повноваження зазначеного органу щодо одночасного звернення до нотаріуса про накладення заборони відчуження нерухомого майна дитини у таких виключних випадках, коли:

1. мати та/або батько дитини, що звернулися за дозволом, позбавлені судом батьківських прав;
2. судом, органом опіки та піклування або прокурором постановлено (прийнято) рішення про відібрання дитини від батьків без позбавлення їх батьківських прав;
3. до суду подано позов про позбавлення батьків дитини батьківських прав;
4. особа, яка звернулася за дозволом, повідомила про себе неправдиві відомості, що мають суттєве значення для вирішення питання про надання дозволу чи відмову в його наданні;
5. між батьками дитини немає згоди стосовно вчинення правочину щодо нерухомого майна дитини;
6. між батьками дитини або між одним з них та третіми особами існує судовий спір стосовно нерухомого майна, за дозволом на вчинення правочину щодо якого звернулися батьки дитини (або один з них);
7. вчинення правочину призведе до звуження обсягу існуючих майнових прав дитини та/або порушення охоронюваних законом інтересів дитини.

Дозвіл на вчинення правочинів щодо нерухомого майна дитини надається органом опіки та піклування після перевірки, що проводиться протягом 1 місяця, і лише в разі гарантування збереження права дитини на житло.

Крім того, Закон обмежує допуск будь-яких категорій осіб до накладення та зняття заборони відчуження майна, окрім нотаріусів, та надає органу опіки та піклування право звернення до нотаріуса за накладенням заборони відчуження нерухомого майна з метою захисту особистих і майнових прав та інтересів дитини.

Розв'язання спорів між батьками щодо визначення порядку участі у вихованні дитини

У разі виникнення спору між батьками щодо участі у вихованні дитини один з батьків, що проживає окремо від дитини, подає службі у справах дітей за місцем проживання (перебування) дитини заяву та такі документи (оригінали та копії):

• Копія паспорта.
• Копія свідоцтва про народження дитини.
• Довідка про реєстарцію місця проживання.
• Довідка з фактичного місця проживання (про склад сім'ї).
• Копія свідоцтва про укладення або розірвання шлюбу (у разі наявності), або відповідне рішення суду.

Враховуючи вимоги чинного законодавства України та з метою вирішення спору між батьками щодо участі у вихованні дитини, рекомендуємо надати ще й такі документи:

• рішення суду про стягнення аліментів;
• інформація щодо матеріального утримання дитини (довідка з місця роботи про доходи за останні 6 місяців із зазначенням про розмір утриманих аліментів на дитину або копії відповідних квитанцій);
• характеристика за місцем роботи чи проживання, належним чином завірена;
• довідка з місця навчання, виховання дитини;
• довідка про стан здоров'я дитини (за потребою);
• акт обстеження умов проживання;
• інші документи, які підтверджують факт виконання батьками своїх обов'язків щодо виховання та утримання дитини, їхнього ставлення до дитини, інших обставин, що мають істотне значення.

Відповідно до вимог частини 1 статті 159 Сімейного кодексу України, якщо той із батьків, з ким проживає дитина, чинить перешкоди тому з батьків, хто проживає окремо, у спілкуванні з дитиною та у її вихованні, зокрема якщо він ухиляється від виконання рішення органу опіки та піклування, другий із батьків має право звернутися до суду з позовом про усунення цих перешкод.

Розв'язання спорів між батьками щодо визначення місця проживання дитини

Згідно з вимогами статті 160 Сімейного кодексу України, місце проживання дитини, яка не досягла десяти років, визначається за згодою батьків; місце проживання дитини, яка досягла десяти років, визначається за спільною згодою батьків та самої дитини; якщо батьки проживають окремо, місце проживання дитини, яка досягла чотирнадцяти років, визначається нею самою. Відповідно до вимог частини 1 статті 161 Сімейного кодексу України, якщо мати та батько, які проживають окремо, не дійшли згоди щодо того, з ким із них буде проживати малолітня дитина ( віком до 14-ти років), спір між ними може вирішуватися органом опіки та піклування або судом. Для розв'язання спору, що виник між батьками, щодо визначення місця проживання дитини, один з батьків подає службі у справах дітей за місцем проживання дитини заяву та такі документи (оригінали та копії):

• Копія паспорта
• Довідка про реєстарцію місця проживання
• Довідка з фактичного місця проживання (про склад сім'ї)
• Копія свідоцтва про укладення або розірвання шлюбу (у разі наявності), чи відповідне рішення суду
• Копія свідоцтва про народження дитини
• Довідка з місця навчання, виховання дитини
• Довідка про сплату аліментів (у разі наявності)
• Довідка про заробітну плату за останніх шість місяців або відомості з Державного реєстру фізичних осіб - платників податків про суми виплачених доходів та утриманих податків, або довідка про подану декларацію про майновий стан і доходи за попередній календарний рік
• Довідка від нарколога
• Довідка від психіатра
• Довідка з місця роботи
• Характеристика за місцем роботи чи проживання, належним чином завірена
• Довідка про стан здоров'я дитини (за потребою)
• Інші документи, які вказують на ставлення батьків до виконання батьківських обов'язків, особисту прихильність дитини до кожного з них, стан здоров'я дитини та інші обставини, що мають істотне значення

У разі коли батьки дитини проживають у межах різних адміністративно-територіальних одиниць, той із батьків, який подав заяву про визначення місця проживання дитини з ним, звертається до служби у справах дітей за місцем свого проживання для здійснення обстеження його житлово-побутових умов та складення акту обстеження умов проживання. Зазначений акт передається заявником до служби у справах дітей за місцем проживання дитини, працівник якої проводить з ним бесіду.

Підтвердження місця проживання дитини під час вирішення питання її тимчасового виїзду за межі України

Відповідно до пункту 72-1 постанови Кабінету Міністрів України від 24.09.2008 року №866 для підтвердження місця проживання дитини під час вирішення питання її тимчасового виїзду за межі України з метою, визначеною частиною п'ятою статті 157 Сімейного кодексу України (лікування, навчання, участі дитини в дитячих змаганнях, фестивалях, наукових виставках, учнівських олімпіадах та конкурсах, екологічних, технічних, мистецьких, туристичних, дослідницьких, спортивних заходах, оздоровлення та відпочинку дитини за кордоном, у тому числі у складі організованої групи дітей), той з батьків, з ким проживає дитина, подає до служби у справах дітей за місцем проживання дитини заяву та такі документи:

• копію паспорта заявника;
• копію паспорта дитини (у разі наявності);
• довідку про реєстрацію місця проживання заявника (у разі коли в паспорті відсутні дані про реєстрацію місця проживання);
• довідку про реєстрацію місця проживання дитини;
• копію свідоцтва про народження дитини;
• копію рішення суду про розірвання шлюбу (у разі наявності);
• підтвердження про відправлення рекомендованого листа згідно з вимогами, передбаченими абзацом першим частини п'ятої статті 157 Сімейного кодексу України (у разі наявності);
• копію документа, виданого лікарсько-консультативною комісією лікувально-профілактичного закладу, в порядку та за формою, встановленими МОЗ (подається для тимчасового виїзду за межі України дитини з інвалідністю, дитини, яка хворіє на тяжкі перинатальні ураження нервової системи, тяжкі вроджені вади розвитку, рідкісне орфанне захворювання, онкологічні, онкогематологічні захворювання, дитячий церебральний параліч, тяжкі психічні розлади, цукровий діабет I типу (інсулінозалежний), гострі або хронічні захворювання нирок IV ступеня, або на утримання дитини, яка отримала тяжкі травми, потребує трансплантації органа або паліативної допомоги).

Підставами для відмови у затвердженні висновку про підтвердження місця проживання дитини для її тимчасового виїзду за межі України є:

• неподання заявником документів, передбачених вищевказаним пунктом;
• наявність рішення суду, в якому визначено місце проживання дитини з іншим із батьків, або відкриття провадження у справі щодо визначення місця проживання дитини.

Для надання довідки про те, що дитина знаходиться на утриманні одного з батьків або опікуна/піклувальника подають наступні документи:

1. заява за встановленою формою про надання довідки про те, що дитина знаходиться на утриманні одного з батьків або опікуна/піклувальника;
2. паспорт громадянина України особи, що звернулася за довідкою (оригінал, копія);
3. свідоцтво про народження дитини (дітей) (оригінали, копія), паспорт дитини (дітей) 14-го віку (оригінал, копія);
4. витяги/довідки з реєстру територіальної громади про реєстрацію особи та дитини (дітей);
5. довідка (акт) з місця проживання (управляючої компанії, ОСББ, квартального комітету) про осіб, що проживають з заявником;
6. свідоцтво про укладення шлюбу у разі наявності (оригінал, копія):
7. свідоцтво/рішення суду про розірвання шлюбу (оригінал, копія);
8. для отримання довідки про те, що дитина знаходиться на утриманні опікуна/піклувальника, що звернувся із заявою, документ, що засвідчує факт встановлення опіки/піклування над дитиною (дітьми) (оригінал, копія);
9. для отримання довідки про те, що дитина знаходиться на утриманні одного з батьків, що звернувся із заявою, один із документів, що підтверджує факт знаходження дитини на його утриманні, а саме:

• свідоцтво про смерть одного з батьків (оригінал, копія);
• рішення суду про позбавлення одного з батьків батьківських прав (оригінал, копія);
• рішення суду про відібрання у одного з батьків дитини (дітей) без позбавлення батьківських прав (оригінал, копія);
• рішення суду про визнання одного з батьків безвісно відсутнім (оригінал, копія);
• рішення суду про визнання одного з батьків недієздатним (оригінал, копія);
• рішення суду про оголошення одного з батьків померлим (оригінал, копія);
• вирок суду про відбування покарання одного з батьків в місцях позбавлення волі (оригінал, копія);
• ухвала суду про перебування одного з батьків під вартою на час слідства (оригінал, копія);
• довідка про розшук одного з батьків органами Національної поліції, пов’язаними з відсутністю відомостей про їх місцезнаходження (оригінал, копія);
• документи про тривалу хворобу одного з батьків, яка перешкоджає йому виконувати свої батьківські обов’язки (висновок ЛКК закладу охорони здоров’я, виданий у порядку, встановленому МОЗ) (оригінал, копія);

за умови надання повного пакету документів складається акт обстеження житлових умов заявника за участі суб’єктів, дотичних до охорони дитинства.

Порядок надання статусу дитини, яка постраждала внаслідок воєнних дій та збройних конфліктів

Служба у справах дітей Вінницької міської ради на виконання постанови Кабінету Міністрів України від 05 квітня 2017 № 268 «Про затвердження Порядку надання статусу дитини, яка постраждала внаслідок воєнних дій та збройних конфліктів», постанови Кабінету Міністрів України від 11 квітня 2018 р. № 301 «Про внесення змін до постанов Кабінету Міністрів України від 24 вересня 2008 р. № 866 і від 5 квітня 2017 р. № 268» повідомляє, що діти та особи з числа внутрішньо-переміщених осіб, які на момент здійснення антитерористичної операції проживали на території Донецької та Луганської областей; діти, батьки, яких загинули внаслідок проведення АТО мають право на отримання статусу дитини, яка постраждала внаслідок воєнних дій та збройних конфліктів.

Право на отримання цього статусу мають діти та особи, які під час здійснення антитерористичної операції не досягли 18 років (повноліття) і які внаслідок воєнних дій та збройних конфліктів:

• отримали поранення, контузію, каліцтво;
• зазнали фізичного, сексуального насильства;
• були викрадені або незаконно вивезені за межі України;
• залучалися до участі у діях воєнізованих чи збройних формувань;
• незаконно утримувалися, в тому числі в полоні;
• зазнали психологічного насильства.

Дитина, якій виповнилося 14 років, має право самостійно звернутися до служби у справах дітей та подати документи для отримання статусу.

Для надання статусу законний представник дитини або у разі, коли дитина переміщується без супроводження батьків або осіб, які їх замінюють, її родичі (баба, дід, прабаба, прадід, тітка, дядько, повнолітні брат або сестра), вітчим, мачуха, представник органу опіки та піклування подають до служби у справах дітей заяву про надання статусу, згоду на обробку персональних даних і засвідчені в установленому порядку копії наступних документів:

• свідоцтва про народження дитини, ID-картку дитини із додатками, у разі, досягнення дитиною 14-річного віку (оригінал, копія);
• довідки про взяття дитини на облік як внутрішньо переміщеної особи або документа, що підтверджує проживання/перебування дитини в населеному пункті;
• документа, що посвідчує особу заявника( паспорт громадянина України у формі книжечки або ID-картки з додатками);
• документа, що підтверджує повноваження законного представника дитини або родинні стосунки між дитиною та заявником(батьків дитини, баба, дід, прабаба, прадід, тітка, дядько, повнолітні брат або сестра, що підтверджується документами про родинні стосунки між дитиною та заявником);
• довідки внутрішньо переміщеної особи законного представника дитини;
• акт оцінки потреб сім’ї та дитини (законний представник дитини звертається із заявою до Вінницького центру міського центру соціальних служб);
• довідка з місця навчання дитини.

Якщо дитина отримала поранення, контузію, каліцтво, також подаються виписки з медичної картки дитини або консультаційного висновку спеціаліста, видані після медичного обстеження та лікування дитини в закладах охорони здоров'я із зазначенням діагнозу.

Якщо дитина зазнала фізичного, сексуального насильства, була викрадена або незаконно вивезена за межі України, залучалася до участі у діях воєнізованих чи збройних формувань, незаконно утримувалася, у тому числі в полоні, також подаються копії:

• заяви про вчинення щодо дитини кримінального правопорушення або про залучення дитини до провадження як потерпілої, зареєстрованої в установленому порядку у відповідних правоохоронних органах;
• витягу з Єдиного реєстру досудових розслідувань про відкриття кримінального провадження;
• висновку експерта за результатами судової експертизи (за наявності), проведеної в ході досудового розслідування в кримінальному провадженні, якою встановлено факти фізичного, сексуального насильства щодо дитини внаслідок воєнних дій та збройних конфліктів.

Якщо дитина зазнала психологічного насильства, також подаються:

• висновок оцінки потреб сім'ї (особи) у соціальних послугах, підготовлений фахівцем із соціальної роботи Вінницького міського центру соціальних служб для сім'ї, дітей та молоді, який знаходиться за адресою: м. Вінниця. вул. Соборна, 50;
• копія посвідчення з написом "Посвідчення члена сім'ї загиблого", якщо дитина отримала статус відповідно до Порядку надання статусу особи, на яку поширюється чинність Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту", деяким категоріям осіб, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23 вересня 2015 р. № 740;
• копія свідоцтва про смерть та копія документа, що підтверджує загибель особи в населеному пункті, на території якого здійснювалася антитерористична операція, або копія документа, що підтверджує смерть особи внаслідок поранення, контузії, каліцтва, отриманих у зазначеному населеному пункті у період здійснення антитерористичної операції, у разі загибелі батьків дитини або одного з них – із числа цивільних осіб.

Після збору всіх необхідних документів заявник подає їх до служби у справах дітей.

Рішення про надання або відмову в наданні статусу приймається органом опіки та піклування Вінницької міської ради протягом 30 календарних днів з дати реєстрації заяви про надання статусу за результатами розгляду комісії з питань захисту прав дитини.

Статус дитини, постраждалої внаслідок бойових дій та збройних конфліктів, зберігається й після досягнення нею повноліття.

Патронат над дитиною згідно із статтею 252 Сімейного кодексу України це тимчасовий догляд, виховання та реабілітація дитини в сім’ї патронатного вихователя на період подолання дитиною, її батьками або іншими законними представниками складних життєвих обставин. Метою патронату над дитиною є забезпечення захисту прав дитини, яка через складні життєві обставини тимчасово не може проживати разом з батьками/законними представниками, надання їй та її сім’ї послуг, спрямованих на реінтеграцію дитини у сім’ю або надання дитині відповідного статусу для прийняття подальших рішень з урахуванням найкращих інтересів дитини щодо забезпечення її права на виховання в сім’ї або в умовах, максимально наближених до сімейних.

Особа, яка виявила бажання стати кандидатом у патронатні вихователі, подає до служби за місцем свого фактичного проживання:

1. заяву про намір стати патронатним вихователем;
2. заяву про згоду на влаштування дитини до сім’ї патронатного вихователя від усіх членів сім’ї, а також осіб, які фактично проживають разом з кандидатом у патронатні вихователі, в тому числі біологічних дітей, якщо вони досягли такого віку та розвитку, що можуть її висловити;
3. висновки про стан здоров’я кандидата у патронатні вихователі, добровільного помічника та осіб, які фактично проживають разом з ним, складені за формою згідно з додатками 4 і 5 до Порядку провадження органами опіки та піклування діяльності, пов’язаної із захистом прав дитини, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 24 вересня 2008 р. № 866 “Питання діяльності органів опіки та піклування, пов’язаної із захистом прав дитини” (Офіційний вісник України, 2008 р., № 76, ст. 2561);
4. довідки про притягнення до кримінальної відповідальності, відсутність (наявність) судимості або обмежень, передбачених кримінальним процесуальним законодавством, кандидата у патронатні вихователі та членів сім’ї, які досягли 14-річного віку і проживають разом з ним;
5. копії таких документів: паспортів кандидата у патронатні вихователі та добровільного помічника або за технічної можливості електронні копії паспорта громадянина України у вигляді відображення в електронній формі інформації, що міститься у паспорті громадянина України у формі картки, а також інформації про місце проживання (за наявності), що подаються засобами Єдиного державного веб-порталу електронних послуг (далі - Портал Дія); паспорта іноземця або посвідки на постійне проживання, що посвідчує особу без громадянства; або електронну копію одного з передбачених Податковим кодексом України документів з даними про реєстраційний номер облікової картки платника податків, що за технічної можливості подається засобами Порталу Дія (крім іноземців та осіб без громадянства); свідоцтва про шлюб або інший документ, що підтверджує родинні стосунки або сімейні відносини кандидата у патронатні вихователі та добровільного помічника; документа, що підтверджує право власності або користування житловим приміщенням. Строк дії документів, зазначених у підпунктах 2-4 та абзаці четвертому підпункту 5 цього пункту, на момент створення сім’ї патронатного вихователя не повинен перевищувати дванадцяти місяців з дати їх видачі. Заяви з необхідними документами подаються в паперовій формі.

Хто може бути патронатним вихователем

Патронатним вихователем може бути особа, яка виявила бажання виконувати обов’язки патронатного вихователя на професійній основі, а також має:

• повнолітнього члена сім’ї (чоловік або дружина, син чи донька, інший член сім’ї) чи повнолітню особу, які проживають на спільній житловій площі з кандидатом у патронатні вихователі, готові бути добровільним помічником кандидата у патронатні вихователі та разом з ним пройти навчання і надавати допомогу патронатному вихователю у догляді за дитиною, влаштованою до сім’ї патронатного вихователя (далі - добровільний помічник);
• належні житлово-побутові умови за місцем свого фактичного проживання, у тому числі наявність окремої кімнати (крім прохідних кімнат, кімнат мансардного або підвального типу) та побутових зручностей.

Хто не може бути патронатним вихователем

• особи, які виховують власних дітей віком до чотирьох років, дитину з інвалідністю, яка має обмеження життєдіяльності;
• є опікуном, піклувальником, прийомним батьком/матір’ю чи батьком/матір’ю-вихователем;
• обмежені у дієздатності;
• визнані недієздатними;
• позбавлені батьківських прав, якщо ці права не були поновлені;
• перебувають на обліку сімей/осіб, які опинилися в складних життєвих обставинах;
• стосовно яких було прийнято рішення органу опіки та піклування або суду про відібрання дитини;
• перебувають під слідством;
• були усиновлювачами (опікунами, піклувальниками, прийомними батьками, батьками-вихователями), патронатними вихователями дитини, але усиновлення було скасовано або визнано недійсним (було припинено опіку, піклування чи діяльність прийомної сім’ї або дитячого будинку сімейного типу), або договір про патронат над дитиною було розірвано з їх вини;
• перебувають на обліку або на лікуванні у психоневрологічному чи наркологічному диспансері;
• зловживають спиртними напоями або наркотичними засобами;
• страждають на хвороби, перелік яких затверджений МОЗ;
• були засуджені за кримінальні правопорушення проти життя і здоров’я, волі, честі та гідності, статевої свободи та статевої недоторканності особи, проти громадської безпеки, громадського порядку та моральності, у сфері обігу наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів або прекурсорів, а також за злочини, передбачені статтями 148, 150, 150-1, 164, 166, 167, 169, 181, 187, 324, 442 Кримінального кодексу України, або мають непогашену чи не зняту в установленому законом порядку судимість за вчинення інших кримінальних правопорушень;
• перебувають на профілактичному обліку в органах Національної поліції як кривдники відповідно до Порядку взяття на профілактичний облік, проведення профілактичної роботи та зняття з профілактичного обліку кривдника уповноваженим підрозділом органу Національної поліції, затвердженого наказом МВС від 25 лютого 2019 р. № 124;
• за станом здоров’я потребують постійного стороннього догляду. Також кандидатами у патронатні вихователі не можуть бути особи, члени сім’ї яких проживають на спільній житловій площі з кандидатом у патронатні вихователі та мають обмеження, визначені абзацами сьомим - дев’ятнадцятим пункту 5 цього Порядку.

Хто може бути влаштований до сім’ї патронатного вихователя

До сім’ї патронатного вихователя можуть бути влаштовані діти, які перебувають у складних життєвих обставинах, що негативно впливають чи можуть вплинути на їх життя, здоров’я та розвиток, в тому числі: діти, які залишилися без батьківського піклування, в тому числі ті, які перебувають у закладі охорони здоров’я, тимчасово влаштовані в сім’ю громадян, центр соціально-психологічної реабілітації дітей або до закладу інституційного догляду та виховання дітей згідно з пунктом 31 Порядку провадження органами опіки та піклування діяльності, пов’язаної із захистом прав дитини, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 24 вересня 2008 р. № 866 “Питання діяльності органів опіки та піклування, пов’язаної із захистом прав дитини”; діти, які перебували в інших формах сімейного виховання; малолітні/неповнолітні вагітні чи малолітні/неповнолітні породіллі з немовлям, які залишилися без батьківського піклування або перебувають у складних життєвих обставинах. До сім’ї патронатного вихователя можуть бути одночасно влаштовані тільки діти, які виховувалися в одній сім’ї або є рідними братами та сестрами, в тому числі братами та сестрами вже попередньо влаштованих до сім’ї патронатного вихователя дітей. Загальна кількість дітей, влаштованих до сім’ї патронатного вихователя, визначається наявністю умов для проживання, догляду, виховання та реабілітації кожної такої дитини, зазначених у договорі про умови запровадження патронату.

Прийомна сім’я — це сім’я або особа, що не перебуває в шлюбі, яка добровільно взяла із закладів для дітей-сиріт і дітей, позбавлених батьківського піклування, від 1 до 4 дітей на виховання та спільне проживання. Порядок прийому дітей в сім’ю встановлено Положенням про прийомну сім’ю, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 26 квітня 2002 року № 565.

Перелік документів, які необхідно подати до органу, який приймає рішення про утворення прийомної сім’ї.

· заяву про утворення прийомної сім'ї (від подружжя приймається спільна заява, підписана обома подружжями);

· копії своїх паспортів;

· довідку про склад сім’ї (форма № 3);

· копію свідоцтва про шлюб (для сімейних пар);

· довідку про стан Вашого здоров’я та членів сім’ї, які проживають разом з Вами (довідка про відсутність хронічних захворювань, обстеження нарколога, венеролога, психіатра);

· довідку про доходи сім'ї за останні шість місяців або копію декларації про доходи, засвідчену в установленому порядку;

· довідку про проходження курсу навчання кандидатів у прийомні батьки і рекомендацію Центру соціальних служб для сім’ї, дітей та молоді щодо включення Вас у банк даних про сім’ї потенційних усиновителів, опікунів, піклувальників, прийомних батьків, батьків-вихователів;

· нотаріально засвідчену письмову згоду всіх повнолітніх членів сім’ї, які проживають разом з Вами, на утворення прийомної сім’ї або написану власноруч в присутності посадової особи, яка здійснює прийом документів;

· довідку про наявність чи відсутність судимості;

· висновок служби у справах дітей за місцем проживання про можливість створення Вами прийомної сім’ї.

Кандидатури у прийомні батьки та кандидатури дітей, які передаються на виховання, погоджуються з органами опіки та піклування, тобто, виконавчим комітетом міської ради.

Громадяни України, які бажають усиновити дитину, звертаються із заявою про взяття їх на облік кандидатів в усиновлювачі до служби у справах дітей районної, районної у мм. Києві та Севастополі держадміністрації, виконавчого органу міської, районної у місті (у разі її утворення) ради за місцем проживання та подають разом з нею такі документи:

1. копію документа, що посвідчує особу;

2. копію реєстраційного номера облікової картки платника податків з Державного реєстру фізичних осіб - платників податків або інформація про відмову від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та офіційно повідомили про це відповідному контролюючому органу) (за наявності);

3. копію документу, де зазначено унікальний номер запису в Єдиному державному демографічному реєстрі (за наявності);

4. довідку про заробітну плату за останніх шість місяців або відомості з Державного реєстру фізичних осіб - платників податків про суми виплачених доходів та утриманих податків, або довідка про подану декларацію про майновий стан і доходи за попередній календарний рік.

У разі коли усиновлювачами є подружжя, довідку про заробітну плату за останніх шість місяців або відомості з Державного реєстру фізичних осіб - платників податків про суми виплачених доходів та утриманих податків, або довідку про подану декларацію про майновий стан і доходи, може подавати один із подружжя, який має постійний дохід

5. копію свідоцтва про шлюб або витяг з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про шлюб (для осіб, які перебувають у шлюбі);

6. медичний висновок за формою згідно з додатком до Порядку медичного огляду осіб, які виявили бажання усиновити або взяти дитину під опіку / піклування, створити прийомну сім’ю, дитячий будинок сімейного типу, надавати послугу патронату над дитиною або здійснювати наставництво, та осіб, що проживатимуть із влаштованою дитиною на спільній житловій площі, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 1 жовтня 2025 р. № 1261 (далі - медичний висновок), для кожного заявника;

7. документ про наявність чи відсутність судимості для кожного заявника, виданий територіальним центром з надання сервісних послуг МВС;

8. копію документа, що підтверджує право власності або користування житловим приміщенням;

9. згоду другого з подружжя на усиновлення дитини (у разі усиновлення одним із подружжя), якщо інше не передбачено законодавством, справжність підпису на якій засвідчено нотаріально.

10. лист територіального органу Національної поліції про відсутність чи наявність фактів вчинення особою домашнього насильства або насильства за ознакою статі, що підтверджує/спростовує застосування до неї адміністративного стягнення за відповідною статтею Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Заяву може бути подано в паперовій формі безпосередньо під час особистого прийому в службі у справах дітей або в електронній формі через Єдиний державний вебпортал електронних послуг та інтегровані з ним інформаційні системи Мінсоцполітики, органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування.

Усиновлення одним з подружжя дитини другого з подружжя здійснюється за місцем проживання дитини. Для усиновлення дитини те з подружжя, хто бажає її усиновити, звертається з відповідною заявою до служби у справах дітей за місцем проживання дитини.

До заяви додаються:

• копія паспорта громадянина України, копія паспорта іноземця або іншого документа, що засвідчує особу (у двох примірниках);
• копія свідоцтва про шлюб;
• висновок про стан здоров'я заявника;
• документ про наявність чи відсутність судимості;
• копія свідоцтва про народження дитини;
• письмова згода батьків дитини на усиновлення, засвідчена нотаріусом, або згода того з подружжя, дитину якого усиновлює інший з подружжя, та документ, який засвідчує відсутність другого з батьків дитини (копія свідоцтва про смерть або довідка про смерть, видана органом реєстрації актів цивільного стану, копія рішення суду про позбавлення батьківських прав, про визнання недієздатним або безвісно відсутнім, довідка з органу реєстрації актів цивільного стану щодо запису відомостей про батька дитини тощо);
• засвідчена нотаріально письмова згода заявника, який є іноземцем, на отримання інформації про нього в Генеральному секретаріаті Інтерполу та правоохоронних органах держави, громадянином якої є іноземець, та держави, на території якої він проживає (у двох примірниках).
• висновок компетентного органу країни проживання, який підтверджує можливість заявника бути усиновлювачем (подається у разі, коли усиновлювач проживає за межами України). У висновку зазначаються адреса, житлово-побутові умови, біографічні дані заявника, стосунки в сім'ї, ставлення до усиновлення. Якщо висновок видано недержавним органом, до нього додається копія ліцензії на провадження таким органом діяльності, пов'язаної з усиновленням.

Мета Програми:

• координація зусиль органів місцевого самоврядування щодо надання своєчасної допомоги сім’ям з дітьми, які опинились у складних життєвих обставинах;
• здійснення комплексу заходів, спрямованих на вихід сім'ї із складних життєвих обставин, наслідки яких вона не в змозі подолати самостійно за допомогою наявних засобів та можливостей;
• створення умов для самостійного розв'язання та подолання життєвих труднощів;
• збереження та підвищення соціального статусу сім'ї, яка опинилася у складних життєвих обставинах;
• підвищення ефективності соціального захисту дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування.

Мета програми

• Проведення цілеспрямованої роботи щодо захисту прав, свобод і законних інтересів дітей Вінницької міської територіальної громади.
• Впровадження новітніх практик превентивної роботи з дітьми та їхніми родинами в тому числі підтримка дітей, які опинилися у складних життєвих обставинах.
• Запобігання ранньому соціальному сирітству; розвиток та забезпечення ефективного функціонування сімейних форм виховання дітей-сиріт і дітей, позбавлених батьківського піклування; сприяння усиновленню.

Мета програми

• Проведення цілеспрямованої роботи щодо захисту прав, свобод і законних інтересів дітей Вінницької міської територіальної громади.
• Впровадження новітніх практик превентивної роботи з дітьми та їхніми родинами в тому числі підтримка дітей, які опинилися у складних життєвих обставинах.
• Запобігання ранньому соціальному сирітству; розвиток та забезпечення ефективного функціонування сімейних форм виховання дітей-сиріт і дітей, позбавлених батьківського піклування; сприяння усиновленню.

Щорічно службою у справах дітей Вінницької міської ради проводяться заходи до Дня знань, під час яких дітям, які опинились у складних життєвих обставинах та перебувають на обліку у службі, дітям-сиротам та дітям, позбавленим батьківського піклування, які зараховані до 1 класу загальноосвітніх закладів Вінницької міської територіальної громади, вручаються подарунки за рахунок коштів міського бюджету.

Традиційно, починаючи з 2010 року, 30 вересня до Дня усиновлення відбувається зустріч заступника міського голови з сім’ями, які усиновили дітей та проживають у Вінницькій міській територіальній громаді. Для багатьох українців День усиновлення — це особливе свято, яке символізує появу дитини в сім’ї. Для дитини усиновлення відкриває шлях у щасливе життя, створює нові можливості, дає надію і впевненість у майбутньому. Це надзвичайно тепле свято людяності та милосердя, яке невипадково збігається з днем християнських святих Віри, Надії, Любові та матері їх Софії.

20 листопада відзначається День спільних дій в інтересах дітей - день прийняття Конвенції ООН про права дитини. Вперше у листопаді 2012 року підсумки реалізації міських програм, спрямованих на забезпечення максимально сприятливих умов проживання та розвитку дітей у місті Вінниця, запровадження нових ініціатив у міській політиці по відношенню до дітей та підлітків, залучення міжнародного досвіду створення сприятливих умов для проживання та розвитку дітей, підводились на Форумі до Дня спільних дій в інтересах дітей. Цей захід щороку об’єднує зусилля громади, всіх організацій та служб, покликаних захищати права та інтереси підростаючого покоління.

Предметом постійної уваги служби у справах дітей є робота щодо захисту прав та законних інтересів дітей міста, профілактики правопорушень та запобігання злочинності серед них. Ці заходи стають більш ефективними та результативними саме завдяки формуванню відповідного рівня правової культури та навичок правової поведінки у неповнолітніх, як одного із механізмів забезпечення захисту прав дітей в цілому.

Удосконаленню організації превентивної роботи по забезпеченню безпеки дітей, попередження негативних проявів серед дітей та підлітків, зниження рівня правопорушень серед неповнолітніх сприяє цікавий та змістовний проект «Правові дебати», що реалізується службою у справах дітей Вінницької міської ради за участі команди Вінницьких міських дитячих омбудсменів та студентських команд вищих навчальних закладів І-ІІ рівня акредитації міста Вінниці. На дані зустрічі постійно запрошуються студентська та учнівська молодь, представники правоохоронних органів та громадських організацій.

Щорічно 1 червня службою у справах дітей Вінницької міської ради проводяться заходи до Дня захисту дітей, під час яких дітям, які опинились у складних життєвих обставинах та перебувають на обліку у службі, дітям-сиротам та дітям, позбавленим батьківського піклування вручаються подарунки за рахунок коштів міського бюджету.

Щорічно на передодні новорічних свят служба у справах дітей Вінницької міської ради проводить заходи до Дня Святого Миколая, під час яких дітям, які опинились у складних життєвих обставинах та перебувають на обліку у службі і дітям-сиротам, дітям, позбавленим батьківського піклування вручаються подарунки за рахунок коштів міського бюджету.

Служба у справах дітей Вінницької міської ради вживає заходи щодо влаштування дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, до сімейних форм виховання.

20 лютого 2026 року у громаді створено нову прийомну сім’ю. Подружжя Олени та Івана підписало договір з виконавчим комітетом та прийняло на виховання 7-річного Дениса, який до цього перебував у патронатній сім’ї.

З 14 липня 2025 року до діючої прийомної сім’ї у місті Вінниці влаштовано 14-річного підлітка, позбавленого батьківського піклування. Відтепер у родині виховуються троє синів. Подружжя Євгена та Любові створили прийомну сім’ю ще у 2013 році. Наразі вони виховують 21-річного прийомного сина, 16-річного біологічного та нововлаштованого 14-річного хлопця.

14 липня 2025 року до діючої прийомної сім'ї Віталія та Ірини було влаштовано 14-річного Олександра та 15-річного Богдана. Хлопці позбавлені батьківського піклування та перебували у центрі соціально-психологічної реабілітації, а тепер виховуватимуться у люблячій та турботливій родині.

10 січня 2025 року у Вінницькій міській територіальній громаді була створена нова прийомна сім’я. До родини прийняли 14-річного Сергія, мати якого позбавлена батьківських прав. Прийомні батьки Петро Вікторович та Оксана Миколаївна проживають у Вінниці, працюють у держструктурах та мають двох повнолітніх дітей. Сім’я дуже дружня, разом відзначає усі свята та події, любить подорожувати та збирати гриби, ловити рибу.

24 травня 2024 року у Вінницькій міській територіальній громаді була створена нова прийомна сім’я. 13-річна Олександра, батьки якої позбавлені батьківських прав, тепер виховуватиметься у родині прийомних батьків Тетяни Юріївни та Руслана Леонідовича.

02 червня 2023 року у Вінницькій міській територіальній громаді була створена нова прийомна сім’я. З прийомними батьками Віталієм та Іриною був підписаний відповідний договір про влаштування 10-ти річної Євгенії та 12-ти річної Єлизавети на виховання і спільне проживання.

01 квітня 2022 року вінничанка Катерина вже вдруге стала прийомною матір'ю. Жінка взяла на виховання 14-річного Андрія. У міській раді вона підписала відповідний договір про влаштування дитини на виховання і спільне проживання у прийомній родині.

22 квітня 2021 року у приміщенні міської ради подружжя Сергія та Ірини, підписали договір з виконавчим комітетом Вінницької міської ради про створення прийомної сім’ї. Вони стали прийомними батьками для семирічного В’ячеслава та восьмирічної Валерії.

27 листопада 2020 року у прийомну сім'ю Віталія та Оксани Житників влаштовано дворічну дівчинку Вікторію. Сім’я Житників є багатодітною родиною, у якій на даний час виховується 4-о власних та 2-є прийомних дітей. Сім'я Віталія та Оксани – це приклад любові, поваги, гармонії.

06 листопада 2020 року у Вінницькій міській об’єднаній територіальній громаді створено, ще одну прийомну сім’ю. Прийомна мати має дві вищих освіти, працює приватним підприємець, любить активний відпочинок та займається волонтерством. Вона виявила намір прийняти на виховання та спільне проживання дитину-сироту Артема, який не перший рік перебуває у дитячому закладі.

18 вересня 2020 року у місті Вінниці створено ще одну прийомну сім'ю. Між виконавчим комітетом Вінницької міської ради як органом опіки та піклування та подружжям Дмитра та Олени Богацьких підписано договір про влаштування дитини на виховання та спільне проживання у прийомній сім'ї. Ще одна дитина, позбавлена батьківського піклування, знайшла сім'ю.

31 липня 2020 року у Вінницькій міській раді підписали договір з прийомною матір’ю Світланою Олексіївною. Жінка взяла на виховання двох сестер. Старшій Анастасії п’ять років, а молодшій Софії – рік. Прийомна мама – вінничанка Світлана Олексіївна не одружена. За освітою вчителька іноземної мови. Так скалося, що власних дітей не має. Жінка прийняла рішення стати прийомною матір’ю і взяти собі на виховання двох.

Вінницькою міською радою у 2018 році за рахунок субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам на проектні, будівельно-ремонтні роботи, придбання житла та приміщень для розвитку сімейних та інших форм виховання, наближених до сімейних, та забезпечення житлом дітей-сиріт, дітей, осіб з їх числа та кошти з місцевого бюджету придбано житловий житлового будинку з прибудовою, господарськими будівлями та спорудами та земельної ділянки у м. Вінниці для створення ДБСТ.

Відповідно до рішення виконкому ВМР від 06.12.2018 року № 2688 створено дитячий будинок сімейного типу, до якого влаштовано 3 дітей, позбавлених батьківського піклування, які перебувають на первинному обліку у службі у справах дітей ВМР.

Відповідно до рішення виконавчого комітету Вінницької міської ради від 25.07.2019 року № 1843 дитячий будинок сімейного типу, який у грудні 2018 року було створено на базі сім’ї Крищука В.Г. та Крищук А.В., поповнено 2 дітьми, позбавленими батьківського піклування.

Відповідно до рішення виконавчого комітету Вінницької міської ради від 25.06.2020 року № 1260 дитячий будинок сімейного типу, який у грудні 2018 року було створено у м. Вінниці на базі сім'ї Крищука В.Г. та Крищук А.В., поповнено Олександром та Дмитром, дітьми, позбавленими батьківського піклування.

Відповідно до рішення виконавчого комітету Вінницької міської ради від 27.05.2021 № 1281 в дитячий будинок сімейного типу влаштовано Дмитра 14-ти років.

Відповідно до рішення виконавчого комітету Вінницької міської ради від 26.01.2023 № 187 в дитячий будинок сімейного типу влаштовано 13-річну Олександру.

30 травня 2024 відбулось підписання договору про прийняття в дитячий будинок сімейного типу ще трьох дітей. Це хлопці віком 15, 13 та 10 років, які є дітьми-сиротами.