Поріднені міста, міста-побратими – міста, розташовані у різних державах, між якими встановлені постійні дружні зв’язки для взаємного ознайомлення з життям, історією та культурою, з метою досягнення кращого взаєморозуміння, укріплення співробітництва та дружби між народами різних країн, а також обміну досвідом у вирішенні аналогічних проблем, які стоять перед міською владою та організаціями. Співробітництво міст полягає в обміні делегаціями, художніми та спортивними колективами, виставками, літературою, кінофільмами, фотоматеріалами, організації різноманітних проектів з метою вивчення та розуміння історичних, культурних, життєвих подібностей та розбіжностей, обміні інформацією про життя міст та ведення міського господарства.
  • Кельце, Польща
  • Паневежис, Литва
  • Пітерборо, Велика Британія
  • Бірмінгем, США
  • Бурса, Туреччина
  • Бат-Ям, Ізраїль

Кельце (польськ. Kielce) – місто у центральній Польщі, у 170 кілометрів на південь від столиці країни Варшави. До 1999 року Кельце був столицею Келецького воєводства, після адміністративної реформи 1999 р. – столиця Свентокшиського воєводства. Великий вузол автомобільних та залізних доріг. Населення – 205 тис. чол.

Торговельний ярмарок Кельце є другою за величиною торговельною виставкою країни після Познанського міжнародного ярмарку.

Кельце – великий медичний центр. Свентокшиський онкологічний центр – найсучасніший у Польщі.

Серед тринадцяти університетів та коледжів міста визначаються Келецький технологічний університет, Свентокшиська академія, Вища школа комерції, Вища школа економіки та управління.

Палац єпископів, побудований у 1641 р., – одна з небагатьох визначних пам’яток польського бароко, що пережила Другу світову війну. Нині тут розташований Національний музей (експозиція історичних інтер’єрів, галерея польського живопису, виставка національних ремісничих виробів).

Особливо варто відзначити туристичну привабливість Свентокшиських гір, з мальовничими долинами, мінеральними джерелами та великою кількістю прогулянкових маршрутів.

Офіційний сайт міста Кельце: http://www.um.kielce.pl/

Паневежис – місто на півночі Литви, п'яте за кількістю жителів (112 тисяч жителів), адміністративний центр Паневежського повіту і Паневежського району. Місто розташоване на обох берегах річки Невежис, в чому є певна схожість із Вінницею, яку перетинає річка Південний Буг.

Перша згадка у літописних джерелах датована 1503 роком – у грамоті короля Польщі і великого князя литовського Олександра Ягеллончика, згідно з якою настоятелю міста Рамигали дарувалася земля за умови, що тут буде побудований костел. На правому березі Невежиса утворилося селище з костелом, торговою площею, корчмою, пивоварнею і лазнею, що отримало пізніше назву Старого Паневежиса. На початку XVI століття на лівому березі Невежиса на державних землях утворилося інше поселення, що одержало назву Нового Паневежиса.

У місті перетинаються найважливіші автомагістралі Литви та міжнародна магістраль «Віа Балтика» E67, що з'єднує Вільнюс із Ригою. Залізничні лінії з'єднують з Даугавпілсом і Шяуляєм. Діють два аеродроми місцевого значення.

Місто є важливим центром промислового виробництва Литви. Успішними є такі види діяльності: електротехнічна — завод «Екранас», пивоварна — «Калнапіліс» та інші.

Серед любителів театру і кіно особливо широко і за межами Литви був відомий Паневежский драматичний театр (Паневежский театр заснований в 1940 році на базі Каунаській театральної студії), зокрема, завдяки режисерові Юозасу Мільтінісу і своєму ведучому акторові Донатасу Баніонісу.

Офіційний сайт міста Паневежис – http://www.panevezys.lt/

Пітерборо – місто у Великобританії, розташоване на річці Нен, у графстві Кембриджшир, 118,6 км на північ від Лондона. Населення — близько 183 тисяч мешканців. Місто веде своє походження від знаменитого бенедиктинського абатства, заснованого саксами у 655 році та закритого за часи Генріха VIII.

Сучасний Пітерборо – це успішне місто: регіональний центр торгівлі, промисловості, транспорту та дозвілля. Місто швидко розвивається, щоб відповідати потребам у новому сучасному житлі, та є домом для представників багатьох культур. Місто розташоване у центрі різноманітного природного середовища: невеликі пагорби на заході та рівнини, відкриті усім вітрам, на сході. Вапнякові котеджі та вузькі звивисті стежки на разі поступаються цегляним будинкам та довгим сучасним шляхам.

Це сучасне місто приховує багатовікову історію. Прекрасний Собор 12 сторіччя з вражаючою архітектурою, присвячений апостолам Петру, Павлу та Андрію, є одним з найкращих взірців англо-нормандського стилю, і є також місцем поховання Катерини Арагонської, першої дружини короля Генріха VIII. Перша церква на цьому місці, яка належала бенедиктинському абатству, була у 655 році заснована Пеадою, знатним паном з Мерсії, королівства англів, а у 870 зруйнована данцями. Друга, побудована у 966 році, була знищена вогнем у 1116. Її почали відновлювати майже негайно, тож хор і трансепти нинішнього Собору були готові вже у 1180 році. Головний неф добудували у 1195, а у 1238 відбудований храм був знову освячений. Однак Собор набув свого нинішнього вигляду тільки у 16 сторіччі, до того часу в ньому з’явилися характерні деталі інших стилів, переважно готичного. Так, західний фасад, з його великими стрілчастими арками, стилістично не відповідає напівкруглим аркам, які використовуються в усіх інших частинах будівлі. Довгий та вузький неф Собору перекритий розписною дерев’яною стелею. Трансепти розташовані у західного кінця Собору та перед його вівтарною частиною, над середохрестям височіє башта, яка неодноразово перебудовувалася (останній раз у 1886 році).

Офіційний сайт міста Пітерборо: http://www.peterborough.gov.uk

Бірмінгем (США, Алабама) – муніципальна спільнота, яка утворена та існує згідно із законами штату Алабама. Бірмінгем – найбільше місто у штаті з чисельністю населення 242 тис. чол. та більше мільйону чол. разом з населенням передмість.

Розташоване у підніжжя Аппалачів, на перетині двох головних залізних доріг, місто колись було найбільшим промисловим центром на півдні Сполучених Штатів. У епоху стрімкого розвитку національної промисловості населення Бірмінгему зростало так швидко, що його називали «чарівним містом». Сьогодні Бірмінгем повністю перетворив себе на місто з економікою, орієнтованою на медичні дослідження, банківську справу та розвиток сфери послуг, що зробило місто одним з найпривабливіших для життя американських міст з центром, в якому кипить ділове життя, процвітаючою спільнотою, кулінарними закладами світового рівня та з найбільшою в Сполучених Штатах кількістю зелених насаджень на людину.

Бірмінгем також може пишатися 99 історичними районами та часто згадується як колиска американського руху за громадянські права.

Найбільші установи: Університет штату Алабама у Бірмінгемі, Баптистський медичний центр, Палата економічного розвитку, Регіональна Торгово-промислова палата Бірмінгему, Інноваційне Депо, Неприбутковий ресурсний центр Алабами.

Бірмінгем, столиця округу, є одним з 33 окремих муніципалітетів в окрузі Джефферсон. Місто керується мером і міською радою та має загальний річний бюджет, який складає приблизно 300 млн. доларів.

Офіційний сайт міста Бірмінгем: http://www.informationbirmingham.com/

Бурса (раніше відома як Бруса, Прусса) – одне з найбільших міст Туреччини, четверте за величиною у країні після Стамбулу, Анкари та Ізміру. Розташована на північно-західних схилах гори Улудаг, яку в давнину звали Мізійським Олимпом, Бурса потопає в густій зелені лісів та фруктових садів.

Населення – 1,5 мільйона чоловік. До самого початку 20 сторіччя домінувала грецька назва Прусса, турецькою місто також відомо як Єшиль Бурса, чи «зелена Бурса».

До 1326 року місто належало Візантійській імперії, з 1326 – у складі Османської імперії, а потім Туреччини. У 1326-1365 – третя столиця молодої Османської держави. Під час другої грецько-турецької війни 1919-1922 місто було окуповане грецькими військами, повернуте Туреччині у кінці 1922 року.

Головними визначними місцями Бурси є гірськолижні курорти на горі Улудаг, Зелена мечеть, а також зелені сквери та сади, розсіяні по всьому місту.

Бурса – єдине місто у світі, в якому менш ніж за п’ятнадцять хвилин можна побачити всі чотири пори року. Це місто порівнюють зі смарагдом, називаючи його «зелена Бурса». Він відомий на весь світ гробницями, мечетями та гарячими сірчаними джерелами. Бурса – батьківщина славетного шовку найвищої якості.

Місто Бурса також відоме своїми ринками та лазнями. Найвідоміші ринки – це Ринок шовківників та Критий ринок, розташований у Бедестені. Найкращі турецькі лазні знаходяться у районі Чекердеш.

Офіційний сайт міста Бурса: http://www.bursa-bld.gov.tr/

Популярний туристичний курорт, розташований на Середземноморському узбережжі Ізраїлю, частина великого Тель-Авіва.

Бат-Ям був заснований у 1926 році як приміський квартал Баїт-ва-Ган, що у перекладі з івриту означає «Дім і Сад». Під час заворушень 1929 року Бат-Ям зазнав нападу палестинських бійців з Яффо і був евакуйований британською владою. У 1930 році місто знову заселили, а в 1936 дарували статус Місцевої ради, адміністративної одиниці, по устрою і укладу схожою з містом.

У перші роки після створення Держави Ізраїль Бат-Ям пережив період бурхливого зростання, викликаний масовою імміграцією, а в 1958 році отримав статус міста. Подальший його розвиток припав на початок 1980-х – кінець 1990-х рр. і був викликаний другою масовою імміграцією євреїв з колишнього Радянського Союзу та Ефіопії. В даний час у Бат-Ямі налічується досить велика арабська громада і проживає переважна більшість в’єтнамських ізраїльтян або в’єтнамців ізраїльського походження.

Бат-Ям розташований в 20 хвилинах їзди від центру Тель-Авіва. Уздовж знаменитої набережної, яку британці колись називали Рив’єрою, розташовані сучасні готелі з видом на Середземне море. Впритул до набережної підступає міський парк, а саме узбережжі Бат-Яма тягнеться більш, ніж на 3 км і поділяється на кілька пляжів. Одним з кращих вважається Кам’яний пляж, головною особливістю якого є хвилеріз.

У Бат-Ямі щорічно проводяться всілякі Бієнале міської архітектури, а щоліта проходить Міжнародний фестиваль вуличного театру. Прямо на березі моря розташована Виставкова галерея «Рив’єра», побудована на місці зруйнованого клубу. Зараз тут розміщуються роботи майстрів з усього світу.

Офіційний сайт міста Бат-Ям: http://www.bat-yam.muni.il/