Хто має право приєднатися?

Угода мерів відкрита для всіх місцевих органів влади, які демократично утворені з обраних представників / обраними представниками, незалежно від їхнього розміру та того, на якому етапі реалізації знаходяться їхні енергетична й кліматична політики.

Як приєднатися?

Щоб приєднатися до постійно зростаючої ініціативи, місцеві органи влади повинні зробити наступне:

• Представити ініціативу Угода мерів міській раді ;
• Гарантувати, що формальне рішення про підписання Угоди отримало схвалення ради через прийняття нею офіційного рішення
• Уповноважити мера або прирівняного до нього представника міської ради підписати форму приєднання;
• Відправити електронне повідомлення до офісу Угоди мерів, щоб повідомити Комісію про рішення приєднатися до ініціативи;
• Взяти до уваги наступні кроки, викладені у електронному повідомленні-підтвердженні, направленому міській раді.

Коли приєднуватися?

Місцеві органи влади можуть підписувати Угоду мерів у будь-який час, адже термінів для цього не встановлено. Церемонії Угоди мерів проводяться щорічно, на них прибуває велика кількість мерів, які користають з можливостей міжнародного презентування громади на публічному підписанні.

Навіщо брати участь?

Підписанти Угоди мерів знаходять численні причини, щоб приєднатися до цього руху, серед яких:

• Отримувати допомогу в їх намаганнях забезпечити екологічно, соціально та економічно стабільне середовища для їхніх місцевих громад (доступні енергетичні послуги, створення робочих місць, здоровіше довкілля, тощо)
• Створити новий політичний, адміністративний та фінансовий потенціал всередині муніципалітету для вирішення важливих економічних, енергетичних та кліматичних проблем в інтересах мещканців;
• Створити або зміцнити динаміку зусиль, спрямованих на «зелене» економічне зростання та підвищення якості життя на своїй території;
• Користати із заоохочення й прикладу інших першопрохідців;
• Ділитися досвідом, накопиченим на своїй власній території, з іншими;
• Зробити свою територію відомою серед новаторів місцевого сталого енергетичного розвитку;
• Користуватися перевагами інституційного схвалення та підтримки (від ЄС, а також установ у Східній Європі, на Південному Кавказі й у Центральній Азії);
• Зробити свій внесок у зменшення викидів СО2 у світі​