Керування дозволамиКерування дозволами

Програма РЄ «Інтеркультурні міста»

Програма «Інтеркультурні міста» (ICC) стартувала у 2008 році як спільна ініціатива Ради Європи та Європейської Комісії. Цей проєкт має за мету розвиток моделі міста, що сприяє міжкультурній інтеграції в різних міських спільнотах. Інтеркультурність – це розуміння того, що різноманітність та позитивна взаємодія між різними культурами є перевагою. Це ідея такої політики і практики, які підтримують взаємодію, розуміння і повагу різних культур і національно-етнічних груп. Вона виходить за рамки просто прийняття різних культур, відзначає як відмінності, так і подібності між різними культурами як те, що може зробити громади сильнішими. Це, звичайно, не означає, що мова йде лише про піднесення нових або незнайомих культур, але й про шанування традиційних і місцевих сторін культури.

Програма «Інтеркультурні міста» з'явилась завдяки «Білій книзі з міжкультурного діалогу», основного внеску Ради Європи в Європейський рік міжкультурного діалогу (2008), і найбільш важливому документу європейського рівня про міжкультурний діалог як концепції публічної політики. Наскрізною ниткою в «Білій книзі» проходить думка про те, що міжкультурний діалог неможливий без його чіткого зв'язку з такими універсальними цінностями як демократія, права людини і верховенство закону. Саме у містах приймаються ключові рішення, що визначають, чи стане Європа в наступні десятиліття зручною для проживання у своєму культурному різноманітті, чи буде перебувати у стані внутрішньої війни.

Програма була запущена з метою вивчення впливу етнокультурного розмаїття та міграції на місто і визначення стратегії і політики, які здатні допомогти європейським містам використовувати різноманітність як фактор розвитку. Основною метою програми було розширити і поглибити обговорення цих питань, винести їх за межі новинних заголовків і розглянути реальну дійсність – як люди живуть разом і як щодня створюють свої міста. Важливим аспектом є те, що програма була розпочата для того, щоб запропонувати практичні політичні рішення і методи, які будь-яке місто в Європі могло б використовувати собі на благо. Підходи, що застосовуються, побудовані на широкому корпусі законів і накопиченому протягом багатьох років Радою Європи досвіді в питаннях міграції, національних меншин, інтеркультурного діалогу й управління різноманітністю.

Мета Програми – розробити та втілити в конкретних містах модель «інтеркультурного міста», яку можна визначити наступним чином: в інтеркультурному місті проживає різноманітне населення, що складається, зокрема, з представників різного походження, різних національностей, мов, релігій і вірувань. Більшість громадян сприймають таку різноманітність як ресурс, а не як проблему, і згодні з тим, що всі культури, зберігаючи свою самоідентичність, набувають нових форм, зустрічаючись у публічному просторі.

Програма «Інтеркультурні міста» була задумана як програма дослідження дією і формування стратегії розвитку міста, спрямованої на досягнення наступних цілей: стимулювати відкрите обговорення, критичний аналіз і перегляд політики в пілотних містах на основі інтеркультурного підходу до міграції, інтеграції та соціальної згуртованості; заохотити пілотні міста до розробки всебічної інтеркультурної стратегії для управління міським різноманіттям; виробити модель інтеркультурної політики і стратегії розвитку міста як зразок і надихаючий приклад для інших європейських міст.

Програма унікальна за своїми масштабом та підходами. Вона охоплює весь Європейський континент і стосується як історичного розмаїття та проблем національних спільнот, так і сучасних міграційних процесів. Програма підходить до міст широко і відкрито, намагаючись співпрацювати на різних рівнях з політиками і чиновниками в різних сферах, громадськими організаціями та національно-культурними спільнотами, працівниками освіти та культури, бізнесом і ЗМІ, тощо.

У пілотній програмі «Інтеркультурні міста» взяли участь 11 міст, які були відібрані за стійку прихильність міського керівництва до співпраці з різноманіттям, наявність міцної мережі громадських організацій, зацікавленість у цій темі міських служб і місцевих ЗМІ. До складу пілотних міст ввійшли: Берлін-Нойкельн (Німеччина), Іжевськ (Росія), Ліон (Франція), Люблін (Польща), Мелітополь (Україна), Нюшатель (Швейцарія), Осло (Норвегія), Патрас (Греція), Реджо Емілія (Італія), Суботиця (Сербія) та Тілбург (Нідерланди).

У 2011 році до участі в програмі долучились ще 9 міст – Боткірка (Швеція), Копенгаген (Данія), Женева (Швейцарія), Дублін (Ірландія), Лісабон (Португалія), Лімасол (Кіпр), Лондон-Луїшем (Великобританія), Печ (Угорщина), Сан-Себастьян (Іспанія).

Було створено 8 національних мереж - Австралія, Італія, Марокко, Іспанія, Норвегія, Португалія, Україна та Великобританія, що наразі нараховують 137 інтеркультурних міст у 32 країнах світу. На сьогодні такі міста як Мехіко, Монреаль, міста Японії та Південної Кореї застосовують урбаністичну модель інтеркультурної інтеграції, цікавляться нею і представники міст Сполучених Штатів Америки.

Українська національна Мережа сьогодні включає такі міста, як: Вінниця, Луцьк, Мелітополь, Павлоград, Одеса та Суми. Ці міста дійсно усвідомлюють переваги етнокультурного розмаїття для розвитку своїх громад, а також стратегічно підходять до втілення моделі інтеркультурної інтеграції в політику управління своїми територіями.

Мета української мережі інтеркультурних міст включає в себе: вивчення та застосування кращого досвіду європейських міст у розвитку успішних місцевих громад, використовуючи ресурси культурного розмаїття; запровадження нових форм ефективного управління на місцевому рівні, що дозволить враховувати інтереси різних груп, представлених у місцевій громаді, об'єднувати зусилля різних секторів, мобілізовувати внутрішні ресурси й досягати результатів, які впливають на якість життя громади; налагодити безпосередні партнерські зв'язки між місцевими громадами в Україні та Європі, що сприятиме розвитку окремих галузей чи місцевих індустрій; зробити пріоритетними партнерами й учасниками процесу галузі освіти, культури, економіки та ЗМІ.

Місто Вінниця долучилось до мережі інтеркультурних міст 14 квітня 2016 року, коли було підписано Меморандум національної мережі інтеркультурних міст України. Своїми підписами документ скріпили міський голова Сергій Моргунов та представник Ради Європи (м. Страсбург), координатор Національної мережі інтеркультурних міст Ксенія Хованова-Рубікондо. Відповідно до Меморандуму, у 2016 році м. Вінниця було проаналізовано за Індексом інтеркультурності за методологією ІСС, а у 2019 році проведено Тест на інтеркультурне громадянство. Наступним кроком до побудови моделі Інтеркультурного міста стала розробка Стратегії інтеркультурного розвитку міста Вінниці.

►Сайт Програми РЄ «Інтеркультурні міста»