Керування дозволамиКерування дозволами

Інформація для пацієнта

Що треба знати про меланому ?

ЩО ТАКЕ МЕЛАНОМА ?

Меланома – злоякісна пухлина, яка розвивається з меланоцитів (пігментні клітини, що продукують меланіни). Пухлина переважно локалізується в шкірі, значно рідше в сітківці ока, на слизових оболонках (порожнина рота і носа, періанальної і вульвовагінальної областях) тощо.

Меланома розповсюджується через лімфу і кров майже в усі органи. Зазвичай метастази меланоми з'являються протягом першого року від початку захворювання. Метастази спочатку поширюються в лімфатичні вузли, пізніше - в легені, печінку, кістки, головний мозок.

За даними ВООЗ, щорічно у всьому світі реєструється приблизно 48 000 смертей, пов'язаних з меланомою.

ХТО У ГРУПІ РИЗИКУ ЩОДО МЕЛАНОМИ ?

Фактори ризику:

  • біла шкіра, світлі (блакитні) очі, світле волосся та рожеві веснянки;

    наявність в анамнезі сонячних опіків (навіть ті опіки, які ви отримали в дитячому, підлітковому і юнацькому віці, можуть зіграти фатальну роль -  у розвитку пухлини в наступні роки);
  • надмірний вплив ультрафіолетового випромінювання - навіть штучного в солярії;
  • якщо у вас раніше чи у ваших родичів була меланома (особистий чи сімейний анамнез меланоми;
  • невуси (родимки): 70% – вроджених, 30% – набутих, понад 50 невусів на шкірі збільшує ризик розвитку меланоми;
  • травматизація та зміна характеристик невусів;
  • вік – старше 50 років;
  • чоловіча стать.

    Ризик розвитку меланоми пов'язаний також із фототипом шкіри. Найбільш схильні до розвитку пухлини люди з I і II фототипом і найменш - з V і VI. Одна навіть якщо у вас V чи VI фототип, це не означає, що у вас не може з'явитись меланома. 

    Як визначити свій фототип шкіри:
  • I – Сонячний опік завжди виникає після короткочасного (до 30 хв) перебування на сонці; загар ніколи не набувається.
  • II – Сонячні опіки виникають легко; загар можливий, хоча і з труднощами.
  • III – Можливі незначні опіки; розвивається хороший рівний загар.
  • IV – Ніколи не буває сонячних опіків; легко виникає загар.
  • V – Смаглява від природи шкіра.
  • VI – Чорна шкіра вихідців з Африканського континенту.
     

    ЯК ВИЯВИТИ ХВОРОБУ: ОЗНАКИ МЕЛАНОМИ І ДІАГНОСТИКА

    Дерматоскопія — найперша діагностика меланоми. Проводиться за допомогою простої лупи або дерматоскопа (епілюмінісцентного мікроскопа), який робить прозорим поверхневий шар шкіри-епідермісу.

    Клінічно меланома шкіри проявляється пухлиноподібним щільним вузликом чорного забарвлення, іноді з синім відтінком, від 0,5 см до 2 – 3 см у діаметрі, округлої чи овальної форми з нерівними краями. Зрідка зустрічаються безпігментні меланоми рожевого кольору (ахроматична меланома). Часто на поверхні пухлини виникають ерозії чи виразки, які кровоточать, а також кірочки, лущення. У 10% випадків зустрічається так звана піднігтева меланома.

    У 50 – 70% випадків меланома шкіри виникає в ділянці пігментної плями, родимки внаслідок:
  • надмірної інсоляції, у тому числі в солярії;
  • травмування шкіри в ділянці родимок (тертя, бриття, подразнення хімічними чинниками тощо);
  • самолікування (із застосуванням подразнюючих засобів);
  • гормональних розладів, розвитку імунодефіцитних станів тощо.

    Ознаками переродження невусів (родимок) у меланому є:

    поява в ділянці невуса неприємних відчуттів (поколювання, свербіж, біль);
  • зміна кольору (набуття синього або чорного забарвлення);
  • зміна форми невуса, його країв, збільшення у розмірах;
  • зміна поверхні (підвищення над рівнем шкіри, поява бугристості чи поява мокріння, кровоточивості).

     

    ЯКЩО З'ЯВИЛИСЬ ЗМІНИ У ДІЛЯНЦІ РОДИМКИ ТА ОЗНАК МЕЛАНОМИ, НЕГАЙНО ЗВЕРНІТЬСЯ ДО ВАШОГО СІМЕЙНОГО ЛІКАРЯ. У  ЖОДНОМУ РАЗІ НЕ ЗАЙМАТЕСЯ САМОЛІКУВАННЯМ.

     

    Для кращого запам'ятовування ознак переродження невусів (родимок) у меланому створено шкалу «ABCDE» та шкалу «АКОРД»:

    -A (Asymmetry) – асиметрія невуса;

    -B (Border) – край нерівний або нечіткий;

    -C (Colour) – колір невуса на різних ділянках різний;

    -D (Diameter) – діаметер перевищує 5 мм;

    -E (Enlargement) – ріст (швидке збільшення в розмірі).

     

    ПРОФІЛАКТИКА МЕЛАНОМИ

    Щоби попередити розвиток меланоми:
  • уникайте сонячних опіків шкіри – застосовуйте захисні креми;
  • уникайте травмування шкіри в ділянці родимок;
  • уникайте контакту шкіри в ділянці родимок із хімічними подразниками;
  • регулярно оглядайте шкіру та своєчасно звертайтесь до Вашого сімейного лікаря при будь-яких змінах.

 

Онко-скринінг: які обстеження і у якому віці треба проходити чоловікам та жінкам

Більшість форм раку можна вилікувати на початкових стадіях. Наприклад, рак молочної залози на I стадії виліковний у 95% жінок. Натомість кожній четвертій жінці в Україні рак грудей діагностують вже на ІІІ-ІV стадії, коли ефективність лікування значно знижується. Схожа ситуація і зі здоров'ям чоловіків: у 21% випадків рак простати виявляють вже на метастатичних стадіях. 

 Всім – огляд шкіри, порожнини роту - 1 раз на рік (сімейний лікар).

ЯКІ ОБСТЕЖЕННЯ І В ЯКОМУ ВІЦІ СЛІД ПРОЙТИ ЖІНКАМ

Жінкам від 20 до 29 років треба проходити:

  • Клінічне обстеження грудних залоз – 1 раз на рік; (сімейний лікар, гінеколог).
  • Цитологічну діагностику (ПАП-тест) на рак шийки матки – з 21 року, 1 раз на 3 роки (гінеколог).

    Жінкам від 30 до 39 років треба проходити:
  • Клінічне обстеження грудних залоз – 1 раз на рік (сімейний лікар, гінеколог);
  • Цитологічну діагностику (ПАП-тест) та тест на вірус папіломи людини (ВПЛ-тест) – 1 раз на 5 років (гінеколог).

    Жінкам від 40 до 49 років треба проходити:
  • Клінічне обстеження грудних залоз – 1 раз на рік (сімейний лікар, гінеколог);
  • Мамографію – 1 раз на 2 роки (за направленням сімейного лікаря);
  • Цитологічну діагностику (ПАП-тест) та тест на вірус папіломи людини (ВПЛ-тест) – 1 раз на 5 років (гінеколог).

    Жінкам від 50 років та старшим треба проходити:
  • Клінічне обстеження грудних залоз – 1 раз на рік (сімейний лікар, гінеколог);
  • Мамографія – 1 раз на 2 роки (за направленням сімейного лікаря).
  • Колоноскопію – 1 раз на 5 років (за направленням сімейного лікаря).

    Після 60 років інші обстеження призначає сімейний лікар чи терапевт за потребою.

     

    ЯКІ ОБСТЕЖЕННЯ І В ЯКОМУ ВІЦІ СЛІД ПРОЙТИ ЧОЛОВІКАМ
     

    Чоловікам від 40 до 49 років треба проходити:
  • Огляд у уролога – 1 раз на рік (за направленням сімейного лікаря).

    Після огляду лікар може призначити аналіз крові на ПСА-тест (Простат-специфічний антиген).

    Чоловікам від 50 років і більше треба проходити:
  • Огляд у уролога – 1 раз на рік (за направленням сімейного лікаря).

    Після огляду лікар може призначити аналіз крові на ПСА-тест (Простат-специфічний антиген).
  • Колоноскопію – 1 раз на 5 років (за направленням сімейного лікаря).
  • Після 60 років інші обстеження призначає сімейний лікар чи терапевт за потребою.

Важливо: Якщо ви помітили будь-які зміни у своєму здоров'ї – негайно зверніться до свого сімейного лікаря чи терапевта. Він спрямує вас на відповідні обстеження чи до вузького спеціаліста.