Керування дозволамиКерування дозволами

Стратегічний пріоритет 5

 

ЗБАЛАНСОВАНИЙ ПРОСТОРОВИЙ РОЗВИТОК

У процесі стратегічних перетворень та модернізації соціально-економічного життя  Вінниці необхідно передбачити фізичне середовище, здатне відображати просторові потреби міста, які змінюються. Для забезпечення появи нових та більш сталих форм організації міського простору повинні бути оновлені міські політики щодо його регулювання.

Традиційні інструменти та засоби просторового розвитку радянського та пострадянського періоду відповідали ідеології індустріальної епохи з монофункціональним зонуванням та слабким фокусом на ревіталізації (оновленню) існуючих урбанізованих територій. Негативні наслідки цієї політики призвели до того, що у Вінниці в порівнянні з сучасними європейськими містами  сформувалося міське середовище відносно низької якості з нераціональним використанням землі та енергоресурсів, низькою здатністю адекватно реагувати на економічні та соціальні зміни, наростаючими транспортними проблемами.

На сьогодні для просторового планування головним завданням є  поліпшення якості життя через створення міського середовища вищої якості. Для досягнення цієї мети міська влада має сформувати нову політику просторового розвитку, спрямовану на покращення цілісного образу міста та створення сильної ідентичності. Така просторова політика не повинна розумітися тільки як виділення достатньої кількості ділянок для будівництва різного роду об'єктів. Вона має передбачати оптимізацію пішохідних та транспортних потоків у місті, покращення якості зелених зон та публічних просторів, а також на захист природного середовища міста.

Цей процес трансформації міського простору є особливо важливим для задоволення амбіцій Вінниці щодо створення комфортного та інноваційного міста і служитиме чітким сигналом того, що Вінниця використовує свої фізичні та соціально-економічні ресурси за принципами сталого розвитку.

7.5.1. Ціль 1: Документально зафіксований цілісний підхід до міського середовища

Вінниця спрямовує свій просторовий розвиток на забезпечення балансу між візуальною якістю та можливостями гнучкого використання простору для різноманітних  потреб (житло, торгівля, промисловість), між щільністю міської забудови та розвитком місць для відпочинку, між ефективною інфраструктурою та екологічними вимогами. Місто відповідально використовуватиме свої резервні площі, виходячи з пріоритету якості життя та балансу інтересів територіальної громади.

Підхід до просторового планування має формуватись на основі інтегрованого бачення міста як єдиного цілого з урахуванням усіх вищезазначених аспектів і координуватись  з програмами соціального та економічного розвитку. Потрібна розробка комплексної документації для управління розвитком міського простору, яка враховувала б прогноз його майбутніх потреб. Для її розробки необхідна координація зусиль фахівців у різних сферах міського розвитку, а також залучення громадськості. Прозорість цілей і підходів на кожному етапі планування сприятиме підвищенню інвестиційної привабливості якісного міського середовища, яке створюватиметься.

Документи концептуального, стратегічного та нормативного характеру, які розроблятимуться та впроваджуватимуться, мають бути зрозумілими та відкритими для мешканців міста та потенційних інвесторів. У них має бути чітко визначені правові рамки та обмеження, часові горизонти, достатньо деталізовані механізми застосування та межі відповідальності.

Заходи:

 Стратегія просторового розвитку. Розробка стратегії просторового розвитку, яка визначить довгострокове бачення того, як має виглядати і розвиватись місто, принципи планування і дизайну міського середовища високої якості,  а також пріоритетні та першочергові проекти.

 Генеральний план і зонування території. Відповідно до стратегії просторового розвитку передбачається розробка нового Генерального плану та плану зонування території як правової основи для сталого перетворення міста.

 Концепції дизайну та розвитку. Формування перспективних концепцій та реалізація конкретних проектів і програм на основі технічних рішень, які відповідали б стратегічному підходу,  мають дуже важливе значення для міста.

Показники:

 відповідні документи, розроблені, затверджені та впроваджені;

 наявність цілей по досягненню якості міського простору у процесах планування та документації;

 наявність у процесах планування просторових рішень етапів, які передбачають участь громади;

 кількість представлених на сайті міста документів, що мають відношення до планування розвитку міського середовища та містять відповідне графічне опрацювання

7.5.2. Ціль 2: Розвиток Вінниці як компактного міста

Принцип сталого розвитку Вінниці реалізується через вибір моделі «Компактного міста». Ця модель орієнтована на створення міського середовища високої якості, що визначається балансом історичних цінностей та функціональних можливостей, інтегрованою інфраструктурою, адаптивністю до нових імпульсів. Вона передбачає оптимізацію використання землі та інфраструктури  при одночасній мінімізації споживання енергії та інших ресурсів і забруднення навколишнього середовища. Вона також орієнтована на розширення комунікацій та інтеграцію різних соціальних груп, що у свою чергу сприятиме розвитку толерантності, недопущенню соціальної ізоляції та сегрегації і, в кінцевому рахунку, нарощуванню соціального капіталу.

Розвиток Вінниці як компактного міста передбачає підвищення привабливості центральної частини міста та формування поліцентричної структури взаємопов’язаних територій з урахуванням специфіки районів міста, які історично склалися. Різноманітне  та змішане використання міських територій має задовольняти різні функціональні потреби мешканців та бізнесу. Місту необхідно координувати процес  використання земель (щільність заселення та розташування робочих місць) з формуванням якісної транспортної системи, намагаючись забезпечити збалансовану мобільність та задовольнити потреби у пересуванні усіх соціальних та вікових груп.

Вінниця підвищуватиме рівень якості  міської структури, архітектурних рішень та публічних просторів на всіх територіях міста. Структура ландшафту та мережа рекреаційних просторів мають забезпечити для усіх мешканців життєздатне та  здорове середовище з зеленими насадженнями високої якості.

Ідеї і принципи, які лежать в основі моделі «Компактного міста», визначатимуть підходи до проектів та заходів у різних сферах містобудування, впливатимуть на усі аспекти міського розвитку та сприятимуть формуванню креативного міського середовища.   

Заходи:

 Визначення оптимальних меж міста. Межа розширення забудови має ключове значення для стимулювання більш ефективного використання наявної інфраструктури та оновлення (ревіталізації) вже урбанізованих територій. Генеральний план і план зонування території повинні визначити ці межі. Вінниця має узгодити оптимальні межі міста з сусідніми територіальними громадами і закріпити їх у встановленому чинним законодавством порядку.

 Скоординоване землекористування та транспортне планування. Передбачається балансування керованого використання землі у належній щільності в місцях з уже наявним високим рівнем доступності з одного боку та поліпшення транспортної інфраструктури для забезпечення кращої доступності менш освоєних територій з іншого. Установчі документи цього заходу – стратегія просторового розвитку та документ з політики транспортної системи – мають реалізуватись в конкретних проектах розвитку територій міста.

 Підтримка підвищення щільності та різностороннього розвитку. Створення локальних  центрів (суб-центрів) концентрованої діяльності, що поєднують повсякденне життя з роботою, освітньою діяльністю, послугами та розвагами. Формування таких суб-центрів у забудованих районах передбачає як реконструкцію існуючих будівель, так і  точкову забудову новими об’єктами, здатними інтегрувати навколо себе життя мікрорайонів. На основі установчих документів цього заходу – стратегії просторового розвитку, плану зонування території та документу з транспортної політики – мають бути розроблені детальні плани за мікрорайонам.

 Покращення мережі суспільного простору. Передбачається формування безперервної мережі публічних просторів та рекреаційних зон  на основі реконструкції існуючих та створення нових. Публічні простори повинні формуватись у відповідності до ландшафту міста, з використанням елементів благоустрою та особливостей міської структури для створення привабливих та впізнаваних районів міста. Місто сприятиме  розширенню участі мешканців у облаштуванні публічних просторів. Особлива увага приділятиметься підвищенню потенціалу міських парків.

 Підвищення якості архітектурних та дизайнерських рішень. Місто підвищуватиме вимоги до архітектурних та дизайнерських рішень, які визначають зовнішній вигляд міста, зокрема до елементів зовнішнього оформлення будівель, системи міської навігації, елементів зовнішньої реклами тощо.  З цією метою місто сприятиме проведенню більшої кількості конкурсів та тендерів для того, щоб знайти кращі архітектурні та дизайнерські рішення. Водночас, посилюватиметься відповідальність приватних власників, які беруть участь у формуванні вигляду міста, за дотримання встановлених норм та правил благоустрою.

Показники:

 встановлені межі міста;

 розроблені детальні плани за мікрорайонами;

 щільність заселення  в цілому по місту та за мікрорайонами (кількість мешканців/км2);

 щільність житлової забудови в цілому по місту та за мікрорайонам (кількість будівель/км2);

 співвідношення робочих та житлових приміщень на території міста (%);

 середній час поїздок на роботу (хвилин);

 частка різних видів транспорту у пересуванні мешканців містом (%);

 кількість загиблих у ДТП  у рік;

 площа доступних зелених насаджень та публічних просторів (га);

 обсяг інвестицій в благоустрій публічних просторів;

 кількість проведених  архітектурних конкурсів

7.5.3. Ціль 3: Місто над Бугом
 
Збереження у довгостроковому майбутньому чистого і зеленого навколишнього середовища є одним із пріоритетних завдань для планування розвитку міста. Інтеграція елементів живої природи у міський простір створюватиме позитивне сприйняття міста його мешканцями та підвищуватиме привабливість Вінниці.
 
З цією метою Вінниця має у повній мірі використати потенціал свого розвитку як міста, розташованого на берегах річки Південний Буг. Річка має стати для міста  не просто межею (буквально - водорозділом) між східною і західною його частиною, а реальною значимою віссю, яка суттєво впливає на протікання життя у місті і є одним з елементів його ідентичності. Слід розширити використання можливостей річки та прибережної смуги для організації культурних заходів, відпочинку, спорту та дозвілля, організації пішохідних зон та велодоріжки.
 
Доступ до річки також необхідно використати для підвищення якості прилягаючих житлових мікрорайонів.
 
Заходи:
 Концепція розвитку річки як складової міського простору. В рамках цієї концепції, яка має бути розроблена і затверджена, необхідно визначити з перспективою на майбутнє місце Південного Бугу у міському просторі з врахуванням базових принципів екологічної безпеки, збереження зелені, широкого використання публічних просторів на берегах річки, розвитку мобільності.
 
 Зелені громадські місця. Місто має облаштовувати у прибережній зоні нові зелені громадські простори з парками, алеями, літніми кафе та ресторанами, пішохідними та велодоріжками, пляжами, волейбольними та іншими спортивними майданчиками, інфраструктурою для водних видів спорту та відпочинку тощо, які повинні «наблизити» громадян до  річки. Одночасно повинні проектуватись заходи з насичення громадським життям прибережної зони, особливо у літній час.
 
 Використання прибережних територій. Місто повинно сформувати проекти оновлення мікрорайонів, які прилягають до прибережної смуги, та забезпечення на їх комунікацій з набережною.
 
Показники:
 розроблена і затверджена концепція "Річка як складова простору міста";
 площа прибережної смуги, яка використовується як зелений публічний простір;
 кількість проектів, пов’язаних з використанням річки;
 кількість проектів, які стосуються оновлення прилеглих до річки мікрорайонів;
 кількість подій, організованих в прибережній зоні та на річці.
 
7.5.4. Ціль 4: Якісне житло з різними можливостями
 
Регенерація (відродження) наявних міських територій є одним з важливих завдань для створення більш якісного міського середовища Вінниці. Це завдання стосується як  ревіталізації та розвитку занедбаних промислових зон (див. ціль 5),  так і реконструкції та оновлення наявних житлових мікрорайонів. При цьому політика міста у сфері житлової забудови (як стосовно реконструкції наявного житла, так і будівництва нового) визначатиметься сучасними стандартами якості житла.
 
Вінниця сприятиме створенню кількісно та якісно задовільного рівня житла, враховуючи різноманітний попит. Особлива увага приділятиметься формуванню достатньої кількості житла, доступного для тих категорій мешканців, які виконують важливі соціальні функції в громаді, але обмежені у своїх статках (молодь, працівники бюджетної сфери тощо).
 
Створення привабливих житлових умов та різноманітної пропозиції на ринку житла важливе не тільки для підвищення якості життя мешканців, але й тісно пов’язане зі збереженням та зміцненням кадрових ресурсів міста і посиленням його потенціалу як міста, привабливого для початку  нових бізнесів.  У свою чергу розвиток економічного потенціалу міста розширить можливості залучення приватних коштів для оновлення наявної і створення нової житлової забудови.
 
Заходи:
 Впровадження сучасних стандартів житлової забудови. Місто розроблятиме стандарти житлової забудови з урахуванням вимог якості, енергозбереження, доступності для категорій з особливими фізичними потребами та інтегрованості з належною соціальною інфраструктурою і впроваджуватиме їх як рекомендаційним, так і нормативним шляхом. Водночас місто лобіюватиме розширення повноважень органів місцевого самоврядування у сфері містобудівної діяльності, особливо щодо дотримання стандартів житлової забудови.
 
 Розвиток об’єднань співвласників багатоквартирних будинків і органів самоорганізації населення. Місто сприятиме об’єднанню власників житла (як у секторі малоповерхової приватної, так і багатоквартирної забудов) для ефективного спільного управління житловим фондом та прилеглими територіями, а також реалізації програм оновлення та розвитку локальних територій на умовах співфінансування.
 
 Програми забезпечення доступним житлом. Місто має використовувати можливості партнерства влади, забудовників та фінансових інституцій для забезпечення потреби у житлі працівників бюджетної сфери, молодих сімей, інших категорій мешканців міста з недостатньо високими доходами (програма «Муніципальне житло»). Місто також братиме участь у державних програмах будівництва доступного та соціального житла.
 
 Стимуляція реконструкції існуючих житлових будівель. Розробка механізмів залучення інвестицій в оновлення наявного житлового фонду (таких як дозвіл на добудову додаткового поверху, зарахування пайової участі, комплексні тендери на будівництво нового житла та реконструкцію існуючого тощо). 
 
 Зведення житлових будівель середнього розміру. Передбачається переважне планування будівель середньої поверховості (таунхауси, багатоквартирні будинки максимум на 6 поверхів) у стратегії просторового розвитку, Генеральному плані та плані зонування, особливо щодо центральної частини міста та районів нової забудови, оскільки ці типи будинків є найбільш ефективними в плані можливостей варіативності квартир та забезпечення високої соціальної якості житла.
 
Показники:
 кількість домоволодінь;
 середня житлова площа на людину (м2);
 кількість людей, які очікують покращення житлових умов;
 кількість людей, які покращили житлові умови за програмами доступного та муніципального житла;
 кількість створених об’єднань власників житла;
 обсяг приватних коштів, залучених для реконструкції житла і облаштування прилеглих територій;
 розроблені стандарти якості житлової забудови;
 обсяг житлового фонду реконструйованого / заново побудованого, приведеного у відповідність до цих стандартів;
 кількість розроблених програм щодо оновлення житлового фонду;
 кількість реконструйованих житлових будинків (відсоток від загальної потреби в реконструкції);
 структура житлового фонду за категоріями  якості житла
 
7.5.5. Ціль 5: Формування креативного міського середовища
 
Реалізація амбітного бачення майбутньої Вінниці як інноваційного міста вимагає, з одного боку, створення необхідної інфраструктури для творчої самореалізації креативного класу, а з іншого – трансформації зовнішнього вигляду міського простору, його насичення креативними елементами.
 
Креативне міське середовище стимулюватиме  підвищення творчого потенціалу громади, посилюватиме місцеву ідентифікацію і привабливість міста для носіїв нових ідей, досвіду та знань. Створення умов для творчого обміну і є основною метою формування креативного міста.
 
Заходи:
 Формування мережі творчих установ. Місто сприятиме розвитку мережі культурних закладів, у тому числі інноваційного характеру (міні-театрів, творчих майстерень, міні-музеїв тощо), використовуючи вільні нежитлові приміщення, що перебувають у комунальній власності, для надання в оренду ініціаторам різного роду творчих активностей. Мають бути передбачені нові можливості більш ефективного використання для цих цілей приміщень, які традиційно обслуговували культурні потреби мешканців (бібліотеки, клуби).
 
 Культурні та спортивні центри. У просторових планах розвитку міста  мають бути враховані можливості для створення нових знакових культурних та спортивних об’єктів. Місто також здійснюватиме пошук інвестиційних ресурсів для реконструкції наявних та створення нових знакових об’єктів культурної та спортивної інфраструктури.
 
 Розвиток сервісної інфраструктури. Для підвищення туристичної привабливості Вінниці міська влада спільно з приватним бізнесом дбатиме про розвиток сервісної інфраструктури (мережа готелів, кафе, ресторанів), формування кластеру туристичних послуг та забезпечення належної якості сервісів, у тому числі розширюючи можливості використання приміщень першого поверху для громадських функцій. Місто також має сприяти розширенню інфраструктури для проведення конференцій. Все це сприятиме збільшенню надходжень від туризму та міжнародному обміну знаннями та досвідом.
 
 Проектування яскравого публічного простору. Місто стимулюватиме   насичення громадського простору креативними елементами (стріт-арт, інтерактивні скульптурні композиції, творчі рішення у сфері озеленення, створення міських «меблів», малих архітектурних форм тощо). Місто повинно сформувати мережу атрактивних місць з урахуванням історичного потенціалу та використанням нових технологій індустрії вражень.
 
Показники:
 кількість закладів у мережі культурної інфраструктури;
 кількість об’єктів спортивної інфраструктури;
 кількість проведених міжнародних семінарів та конференцій;
 кількість номерів готельного фонду за категоріями якості;
 кількість закладів у мережі громадського харчування;
 впроваджені стандарти якості сервісів;
 реалізовані проекти насичення креативними елементами публічного простору;
 створені та оновлені атрактивні місця;
 загальна кількість туристів, які відвідали Вінницю;
 доходи туристичної галузі
 

7.5.6. Ціль 6: Місто, що керується знаннями та успіхом

 
Згідно з пріоритетами стратегії економічного розвитку Вінниця передбачатиме виділення належних територій для розміщення бізнесу, інфраструктур економічного розвитку і центрів знань (освітніх та науково-дослідницьких центрів). Тим самим місто покращуватиме умови розвитку місцевих малих і середніх підприємств, посилюватиме свою конкурентоспроможність у якості привабливого місця для ведення бізнесу та здобуття освіти, а також підвищуватиме свій інноваційний потенціал.
 
Акцент буде зроблено на створенні адекватного простору і можливостей для розвитку співробітництва між бізнесом та освітніми установами, що є корисним та вигідним для усіх зацікавлених сторін.  Для освітніх установ спільні проекти з промисловими підприємствами та малим і середнім бізнесом дозволять наблизити освіту та наукові дослідження до потреб практики. Сектор бізнесу у свою чергу отримає можливості для впровадження інновацій, які підвищують конкурентоспроможність компаній на ринку. Внаслідок формуванню такої, основаної на знаннях, економіки місто отримає додатковий виграш завдяки зростанню прибутків виробників та створенню нових робочих місць, особливо – привабливих для молоді з інноваційними та підприємницькими установками.
Заходи:
 Ревіталізація занедбаних промислових зон  («браунфілдів») і активація наявних резервів.  Місто плануватиме в якості пріоритетного використання «браунфілдів» як місць для розвитку нових бізнесів. Оскільки деякі з потенційних зон забруднені через їх попереднє використання, місто вживатиме відповідні заходи (дослідження, регенерація) для активування належним чином також і цих територій.
 
 Бізнес-локації. Передбачатиметься планування простору для кластерів, технологічних парків та інноваційних центрів, де є широкі можливості для взаємодії між освітніми установами і малим та середнім бізнесом.
 
 Спін-офф (побічний продукт) освітніх установ. Сприяння створенню експериментальних та виробничих майданчиків для освітніх установ розширюватиме застосування наукових розробок та технологічних винаходів у бізнесі.
Показники:
 площа «браунфілдів», запланованих під інвестування;
 загальна площа, запланована під створення бізнес-локацій;
 кількість нових бізнесів, створених у зонах «браунфілдів» та у бізнес-локаціях;
 кількість нових розробок освітніх та науково-дослідних інституцій, впроваджених у бізнесі.