Керування дозволамиКерування дозволами

Cтратегічний пріоритет 3

 

CТАЛИЙ ЕКОЛОГІЧНИЙ РОЗВИТОК І ПОКРАЩЕННЯ ЯКОСТІ НАДАННЯ КОМУНАЛЬНИХ ПОСЛУГ

Внаслідок недостатнього фінансування розвитку фізичної інфраструктури у попередні роки перед Вінницею, як і перед більшістю міст України,  стоїть завдання модернізації основних систем життєзабезпечення з метою забезпечення городян якісними послугами. Зокрема, потребують вирішення такі проблеми:

- зношеність і технологічна відсталість системи електропостачання;

- значні втрати при виробництві, транспортуванні, розподілі та споживанні теплової енергії;

- застаріле обладнання міського підприємства водопостачання та зношеність мереж водопровідно-каналізаційного господарства;

- недосконалість транспортної системи міста, обумовлена значною зношеністю об’єктів дорожньо-транспортної інфраструктури, недостатньою кількістю та понаднормативним використанням наявного рухомого складу міського громадського транспорту, а також  проблемами неоптимальної організації дорожньо-транспортної мережі;

- відсутність комплексної системи збору та утилізації твердих побутових відходів;

- зношеність інших об’єктів інфраструктури.

 

SWOT-аналіз також показав, що серед ключових слабких місць станом на момент прийняття стратегії є:

- недостатній рівень розвитку громадського транспорту;

- недосконалість муніципальної інженерної інфраструктури;

- недостатньо ефективна система управління комунальними сервісними підприємствами.

В умовах браку фінансових ресурсів та зростаючих вимог до якості всіх видів комунальних послуг розбудова дієвої та ефективної інженерно-транспортної інфраструктури для забезпечення населення міста комунальними послугами високого рівня постає в якості однієї з провідних цілей для майбутнього розвитку міста.

7.3.1. Ціль 1: Вдосконалена транспортна система, яка забезпечує високий рівень мобільності

Мобільність стосується як життя суспільства, так і економіки. Формування ефективної транспортної системи – один з ключових компонентів  підвищення стандартів якості життя, оскільки вона підвищує доступність будь-яких об’єктів на території міста і розширює можливості взаємодії та спілкування людей. Тим самим підвищення мобільності сприятиме зростанню економічного потенціалу міста та створенню нових робочих місць. Дуже важливо також, щоб Вінниця в аспекті мобільності підтримувала свою  конкурентоспроможну позицію сучасного регіонального центру.

Саме забезпечення високої мобільності має бути ключовим моментом  у вдосконаленні транспортної системи. Доступ до соціальних структур та усіх життєво необхідних процесів для усіх мешканців міста має важливе значення для забезпеченням можливостей обміну новою інформацією. Мобільність, доступна  для усіх категорій мешканців, є фактором зниження соціального розшарування і недопущення соціальної ізоляції. Тому мобільність є суттєвим компонентом розвитку соціальної взаємодії в громаді і збільшення соціального капіталу.

Досягнення цієї мети передбачає формування доступної для громади, сучасної транспортної системи, яка б забезпечувала високий рівень якості транспортних послуг та відповідала б екологічним вимогам.

Заходи:

 Розробка транспортної політики (стратегії). На основі ретельного аналізу транспортної системи Вінниці має бути сформований документ, який містив би конкретні інноваційні заходи, спрямовані на поліпшення роботи громадського транспорту,  інших видів транспорту, розроблені у відповідності до принципів сталого розвитку та просторової стратегії розвитку міста.

 Оновлення рухомого складу громадського транспорту та транспортної інфраструктури. При здійсненні модернізації системи громадського транспорту пріоритетним має бути розвиток електротранспорту.

 Вдосконалення мережі доріг. Це стосується реконструкції, будівництва і підтримки в належному стані  міських  доріг.

 Організація дорожнього руху. Необхідно розробити і запровадити концепцію оптимізації дорожнього руху. Вона має першочергово  враховувати аспекти   безпеки та надійності роботи транспортної системи. Слід модернізувати систему світлофорів, дорожніх розв’язок і впровадити автоматизовану систему керування дорожнім рухом (АСКДР), а також сучасну систему паркування в громадських місцях.

 Велосипедний транспорт – реалізація міської ініціативи щодо використання велосипеда як альтернативного, екологічно безпечного виду міського транспорту. Розробка та впровадження концепції велосипедного руху сприятиме підвищенню доступності центру міста, з’єднанню центральної частини  з районами та підвищенню мобільності в мікрорайонах. Будуть облаштовані нові велосипедні доріжки і велосипедна інфраструктура відповідно до сучасних стандартів.

 Умови для пішоходів.  У Вінниці має бути створена безперервна мережа пішохідних зон, здійснюватиметься покращення їх якості, забезпечуватимуться можливості для безпечного та безперешкодного пересування пішоходів на всій території міста.

Показники:

 документ «Транспортна політика (стратегія)» транспортної системи, затверджений міською радою;

 кількість нових засобів громадського транспорту, придбаних або відновлених;

 протяжність (км) маршрутів громадського транспорту, зокрема електротранспорту;

 протяжність (км) реконструйованої дорожної мережі;

 впроваджена система керування дорожнім рухом;

 протяжність (км) збудованих велосипедних доріжок;

 кількість реконструйованих і збудованих пішохідних зон та протяжність (км) пішохідних доріжок.

7.3.2. Ціль 2: Енергоефективність та захист навколишнього середовища

Зростання цін на енергоносії – загальна тенденція на світовому ринку. Вона впливає і на рівень цін на енергоносії на внутрішньому ринку. Тому місцеві громади з метою зниження негативного фінансового ефекту від зростання цін на енергоносії змушені ініціювати заходи із раціональним використання енергії на власному рівні. З іншого боку раціональне використання енергії є ефективним способом підвищення надійності енергопостачання та зниження викидів парникових газів та інших забруднювачів навколишнього середовища.

Зменшення споживання енергії є найкращою раціональною реакцією на тенденції зростання цін на енергоносії в довготривалій перспективі. У липні 2011 року Вінниця приєдналася до Угоди мерів – найширшої в Європі ініціативи місцевих громад, спрямованої вирішення ключових енергетичних проблем, викладених у стратегічних цілях ЄС щодо енергетичної політики в Європі. Суть цієї ініціативи полягає в підвищенні енергоефективності в рамках досягнення мети «20-20-20», а саме: економія 20% споживання первинної енергії та скорочення викидів парникових газів на 20% до 2020 року.

Виклик полягає у тому, щоб зменшення споживання енергії та викидів шкідливих речовин здійснювалось без погіршення, а навпаки з покращенням забезпеченості усіма видами комунальних послуг та підвищенням якості життя городян. Вирішення цієї задачі передбачає впровадження сучасних енергозберігаючих технологій та інновацій, залучення інвестицій у модернізацію усіх систем забезпечення життєдіяльності міста на економічно вигідних умовах.

Створення і збереження чистого та здорового міського середовища – основне завдання, яке Вінниця буде розглядати в подальшому розвитку. Місто повинно дати гідну відповідь на екологічні виклики, які стосуються повсякденного життя його мешканців.

Заходи:

 План дій зі сталого енергетичного розвитку (Sustainable Energy Action Plan - SEAP). Планується завершення підготовки і впровадження Плану дій зі сталого енергетичного розвитку, який передбачає скорочення викидів вуглецю та економії споживання енергії відповідно до Енергетичної політики Європи. Проекти в рамках SEAP стосуватимуться таких секторів як житлові та нежитлові будівлі (модернізація і заміна компонентів внутрішньо будинкових систем енергопостачання і енергозбереження), централізоване теплопостачання (модернізація наявної інфраструктури, використання відновлювальних джерел енергії), транспорт, утилізація сміття (використання сміття як джерела енергії) тощо.

 Збирання, переробка та знищення відходів. Покращення збору відходів, впровадження міської системи управління твердими побутовими відходами, яка забезпечить як ефективний збір і транспортування сміття, так  і виробництво  енергії з відходів. Передбачається продовження рекультивації існуючого звалища та будівництво нового сучасного комплексу з переробки твердих побутових відходів.

 Модернізація системи водопостачання. Передбачається модернізації мережі, оновлення матеріально-технічної бази підприємства «Вінницяводоканал», інші заходи задля зменшення втрат води і підвищення її якості.

  Стічні води та каналізація. Розбудова мереж зливової каналізації, систем каналізування та водовідведення на усій території міста, а також модернізація обладнання для очищення стічних вод.

 Електрична мережа. Передбачається будівництво і реконструкція мереж електроживлення, введення в дію додаткової підстанції для забезпечення надійного і безперебійного електропостачання та енергетичної безпеки міста.

 Телекомунікаційна інфраструктура. Покращення і розширення телекомунікаційних мереж (оптоволоконні та телефонні лінії).

Показники:

 підготовлений та затверджений міською радою План дій зі сталого енергетичного розвитку (SEAP), звіти по виконанню Плану  (один раз на два роки);

 зменшення викидів СО щорічно і в кінцевому рахунку мінімум на 20% до 2020 року в порівнянні з базовим роком;

 економія споживання енергії щорічно і в кінцевому рахунку мінімум на 20% до 2020 року в порівнянні з базовим роком;

 запроваджена система поводження з твердими побутовими відходами;

 протяжність (км) збудованої і реконструйованої мережі водопостачання; 

 протяжність (км) збудованої і реконструйованої мережі зливової каналізації;

 кількість встановленого нового обладнання для очищення стічних вод;

 протяжність (км) збудованої і реконструйованої електромережі;

 протяжність (км) змонтованої телекомунікаційної інфраструктури.

7.3.3. Ціль 3: Надання комунальних послуг на рівні європейських стандартів

У Вінниці існує мережа комунальних сервісних підприємств, що перебувають у власності територіальної громади та підпорядковані виконавчим органам міської ради. Комунальні підприємства управляють активами значної цінності для забезпечення нормального повсякденного життя мешканців.

Однак, функціонування комунальних підприємств обтяжене багатьма проблемами, які безпосередньо впливають на якість наданих послуг: застаріла інфраструктура та обладнання, значні експлуатаційні витрати, економічна нестабільність через невідповідність рівня цін за надані послуги економічно обґрунтованим тарифам для покриття витрат, брак фінансових ресурсів для капіталовкладень.

Місто як власник цих компаній має право, більше того – воно повинно забезпечити дієву систему менеджменту на підприємствах, а також добиватись збільшення їх потужностей для задоволення потреб громадян. Ця ціль пов'язана з численними організаційними та управлінськими заходами, які разом з модернізацією інфраструктури, передбаченою попередньою ціллю, сприятимуть наданню комунальних послуг на рівні стандартів, встановлених у країнах ЄС. 

Заходи:

 Стандарти корпоративного управління. Розроблені та впроваджені стандарти управління в усіх комунальних підприємствах, що перебувають у власності територіальної громади та підпорядковані виконавчим органам міської ради. Це матиме довгостроковий вплив на підвищення прозорості діяльності комунальних підприємств та сприятиме реалізації і захисту прав територіальної громади як основного їх власника.

 Реструктуризація та інвестиційні програми. Місто разом з менеджментом комунальних підприємств готуватиме програми реструктуризації та інвестиційні програми для залучення приватних інвесторів у комунальні підприємства на засадах публічно-приватного партнерства і на основі інших моделей, передбачених чинним законодавством.

 Операційне та фінансове управління. Місто разом з менеджментом комунальних підприємств повинно здійснити аналіз фінансової діяльності комунальних підприємств та запропонувати заходи, які матимуть позитивний вплив на результат роботи (наприклад, підвищення рівня збору доходів, зниження втрат у мережі, зниження рівня незаконного споживання, збільшення обліку виробництва, зменшення викидів речовин, що забруднюють навколишнє середовище).

 Продуктивність і показники якості обслуговування. Впровадження системи порівняльного аналізу (бенчмаркінгу) для покращення діяльності комунального сектора на регіональному та/або національному рівні. Передбачається також впровадження на комунальних підприємствах стандартів систем якості, схвалених ЄС, та відповідна сертифікація.

 Показники:

 застосовані стандарти корпоративного управління;

 кількість розроблених програм з реструктуризації та інвестування у комунальні підприємства;

 обсяг інвестицій в основні фонди комунальних підприємств;

 визначені показники ефективності комунальних підприємств та показники якості обслуговування;

 позитивний фінансовий результат (прибуткова діяльність) комунальних підприємств.