Керування дозволамиКерування дозволами

Загальна інформація

1.      ВСТУПНЕ СЛОВО

 
Місто Вінниця стоїть сьогодні перед непростими викликами вибору свого майбутнього з огляду на глобальні процеси соціально-економічних змін та формування демократичного суспільства в Україні.
 
У цьому контексті перед Вінницею у першу чергу постає завдання визначення шляхів переходу від пострадянського до сучасного європейського міста. Це і є основною причиною для пошуку нового стратегічного бачення розвитку міста.
 
Підхід радянської політики до планування міст був повністю орієнтований на потреби промислової економіки. Типова модель міської структури базувалась на жорсткому  підході до функціонального зонування території міст, який передбачав чітке розмежування житлових масивів з комплексом типових багатоповерхових житлових будинків з одного боку і промислових об'єктів з іншого та забезпечення зв’язків між ними.  Таке «нединамічне» «промислове» заселення змушувало мешканців міст жити в звичному колі «квартира – робота – квартира». Внаслідок цього пострадянські міста досі не в змозі забезпечити для своїх мешканців комфортні умови проживання.  Такі міста здебільшого втратили свої історичні центри,  а рівень розвитку культури,  відпочинку та інфраструктури залишається в них і досі на недостатньому рівні.
 
Сучасні європейські міста орієнтуються на принципово інший підхід до міського розвитку, в основі якого - забезпечення гідних умов та високих стандартів якості повсякденного життя мешканців. Європейські міста намагаються формувати в усіх членів територіальної громади відчуття приналежності до єдиної спільноти, яка поділяє відповідальність за розвиток міста та дбає про захищеність і рівні можливості для всіх мешканців. До втілення саме такої моделі прагне Вінниця.
 
 
 Для розробки цього стратегічного документа існують також інші важливі причини, пов'язані з процесами глобалізації. Вони вимагають підвищення конкурентоспроможності міста, визначення напрямків його соціального, культурного та економічного розвитку, розширення демократії   участі та забезпечення для всіх членів територіальної громади права вибору та можливості впливу на процес розвитку міста.
 
Стратегія розвитку «Вінниця – 2020» відображає нові амбітні цілі розвитку міста, які вказують шлях до досягнення його сталого майбутнього як динамічного та креативного міста для життя і роботи.  Мета Стратегії розвитку міста - перетворення Вінниці на сучасне європейське місто – вимагає принципової зміни підходів до усіх сфер його життєдіяльності.  Тому надзвичайно важливим є досягнення чіткого консенсусу в середині громади у питаннях, пов'язаних з баченням мети довгострокового розвитку міста та  його стратегічними пріоритетів. 
 
У процесах розвитку міста  важливу роль відіграють органи місцевого  самоврядування. Стратегія є основним керуючим  документом для дій міської влади на шляху досягнення стратегічних цілей. Крім того,  до процесу реалізації стратегії буде долучене широке коло зацікавлених сторін у межа їх сфер відповідальності. Їхня активна участь  надихатиме і мотивуватиме дії місцевої громади і  сприятиме тому, що Стратегія розвитку Вінниця – 2020 буде надбанням усіх городян.
 
Стратегія «Вінниця-2020» базується на Стратегічному плані соціально-економічного розвитку міста, розробленому у 2006 році, і Концепції стратегії розвитку «Вінниця-2020», розробленій у 2010 році,  локальних стратегіях, напрацьованих за останні роки. Нова стратегія дасть можливість активізувати весь наявний потенціал міста Вінниці та відкрити нову сторінку його розвитку на користь вінничан, зацікавлених у створенні європейського міста та відповідальному управлінні його розвитком.
 
2.      ЗАГАЛЬНА ІНФОРМАЦІЯ ПРО ВІННИЦЮ
 
Вінниця є одним з найбільших міст Правобережної України, найбільшим містом Центральної України,  адміністративним і територіальним центром Вінницької області. Місто було засноване в 1363 році. Це місто з давніми традиціями і історією, розташоване на перехресті економічних, соціальних і геополітичних меридіанів України. Місто є одним з найпривабливіших в Україні місць для інвестування, з промисловим і високим науковим потенціалом, доброю транспортною інфраструктурою, банківською системою і сприятливим підприємницьким кліматом. Загальна площа міста складає 60,94 км2, населення – 371.4 тисяч осіб (2012).
 
Вінниця знаходиться на відстані 258 км від столиці України міста Києва. Місто характеризується якісним автомобільним і залізничним сполученням з усіма регіонами країни і портами Азовського і Чорного морів. На 7.5 км на схід від залізничної станції м. Вінниця розташований аеропорт «Вінниця» (Гавришівка).
 
Вінниця активно розвивається як промисловий і адміністративний центр регіону, пов’язаний з іншими регіонами держави. У місті є представництва органів державної влади і міжнародних інституцій: Територіальне управління Рахункової палати України по Вінницькій, Житомирській, Кіровоградській та Хмельницькій областях, Штаб командування Повітряних Сил Збройних Сил України, Генеральне консульство Республіки Польща і координаційний центр Єврорегіону «Дністер».
 
Промисловий комплекс міста представлений більш ніж 50 крупними підприємствами, які виготовляють широкий спектр промислової продукції: ПАТ «Вінницька кондитерська фабрика», ПАТ «Вінницький олійножировий комбінат», ТОВ «Барлінек-Інвест», ПрАТ «Вінницяпобутхім», ТОВ «Аграна Фрут Україна», СУІПП ТОВ «Сперко-Україна» та інші. Обсяг продажів промислової продукції в 2010 році склав 460 мільйонів доларів США.
 
Інженерна інфраструктура міста включає в себе системи теплозабезпечення (261,06 км), водопостачання (574,9 км) та водовідведення (575,2 км), електрозабезпечення та освітлення (19,263 світлоточок) міста. Комунальні послуги надаються спеціалізованими підприємствами – КП ВМР «Вінницяміськтеплоенерго», ДП «Теплокомуненерго «Маяк», КП «Вінницяоблводоканал» і КП «Вінницяоблтеплоенерго». Вінниця характеризується розвиненою транспортною інфраструктурою. Загальна протяжність доріг складає 356 км разом з 22 автомобільними та пішохідними мостами, з яких три великих через р. Південний Буг.
 
Майже 90% працездатного населення міста користується послугами громадського транспорту. Щорічно міським пасажирським транспортом Вінниці перевозиться понад 170 млн. пасажирів. Мережа громадського транспорту включає 5 трамвайних маршрутів, 14 тролейбусних, 9 автобусних маршрутів та 28 маршрутів маршрутних таксі. Основне джерело енергії громадського транспорту – електрична енергія, на долю якої припадає понад 70% загального обсягу перевезень.
 
Сьогодні Вінниця  активно розвивається і як освітній та медичний центр. Місто відоме своїми медичним, технічним, педагогічним та аграрним університетами. Освітня система включає: 13 вищих навчальних закладів, 40 загальноосвітніх (37 з яких належить місту), 55 дошкільних (47 з яких належить місту) та 3 позашкільних навчальних закладів.
 
Система охорони здоров’я у місті представлена майже 40 лікувально-профілактичними та медичними установами, з яких 16 перебувають у власності міста Вінниці. Місто має розвинену мережу приватних медичних закладів.
 
Вінниця є і культурною столицею Поділля. 139 різноманітних культурних установ пропонують широкий спектр заходів і подій. Головною визначною пам’яткою міста є сквер з Водонапірною вежею та найбільший в Україні музичний фонтан. Серед інших пам’яток міста – Музей-садиба видатного хірурга М.І. Пирогова, Будинок А.А. Брусилова, Будинок-музей М.М. Коцюбинського, релігійні та фортифікаційні споруди 17-18 століть і руїни секретної резиденції Гітлера – «Вервольфа». Неподалік від сучасного центру міста є старий єврейський квартал – Іерусалімка. Відомі люди Вінниччини: Микола Іванович Пирогов (російський хірург і анатом), Петро Ілліч Чайковський (російський композитор), Михайло Михайлович Коцюбинський (український письменник), Зельман Ваксман (мікробіолог, лауреат Нобелівської премії) та інші.
 
3.      PEST-  ТА SWOT-АНАЛІЗ
 
PEST-АНАЛІЗ
 
PEST-аналіз (іноді позначають як STEP) -  аналіз впливу ключових аспектів зовнішнього середовища  (політичних (P - political), економічних (E - economic), соціальних (S - social) і технологічних (T - technological)) на соціально-економічний  розвиток міста
 
Політичні фактори
 
Можливості:
  • Подальше вдосконалення системи прямих виборів органів місцевого самоврядування;
  • Прискорення перехідних процесів в українському суспільстві;
  • Розширення зв’язків України на міждержавному рівні («Європейська політика сусідства», «Східне Партнерство», Енергетичне Співтовариство, ЦЕФТА[1]…);
  • Перспективи інтеграції України в ЄС
 
 
Загрози:
  • Звуження повноважень місцевого самоврядування;
  • Недостатній розвиток громадянського суспільства;
  • Недостатній рівень політичної стабільності;
  • Незакінчена реформа місцевого самоврядуванням і адміністративно-територіальної реформи;
  • Незавершеність формування правової держави, яка була б ефективною в тому числі у процесі боротьби з корупцією;
  • Несприятливий візовий режим для українських громадян
Економічні фактори
 
Можливості:
  • Вплив глобалізації на перенесення промисловості в регіони і країни з більш низьким рівнем витрат;
  • Подальший розвиток в Україні ринків капіталу і фінансових ринків;
  • Формування сталої позитивної конюктури на світових ринках продовольства;
  • Дерегуляція та демонополізація ключових видів економічної активності;
  • Зростання потреби в міжрегіональних логістичних центрах;
  • Розвиток культури підприємництва
Загрози:
  • Нестабільна грошово-кредитна політика;
  • Низька купівельна спроможність населення;
  • Залишки «тіньової» економіки і недобросовісної конкуренції;
  • Значні адміністративні бар'єри для ведення бізнесу та недостатність стимулів для його розвитку;
  • Проблемний імідж України у міжнародному бізнес-середовищі та як наслідок низький рівень прямих іноземних інвестицій
 
Соціальні фактори
 
Можливості:
  • Пожвавлення економічного розвитку і як наслідок підвищення рівня життя населення;
  • Вирішення проблеми безробіття;
  • Розширення та розвиток системи інститутів допомоги вразливим верствам населення на державному рівні;
  • Розвиток фондів місцевих громад, благодійництва і корпоративної соціальної відповідальності
Загрози:
  • Низький рівень соціального захисту широкого кола верств населення;
  • Зростання соціального розшарування населення;
  • Недостатня фінансова незалежність молоді та низький рівень забезпеченості житлом молодих сімей;
  • Достатньо високий рівень прихованого безробіття;
  • Розповсюдженість злочинності та корупційних явищ
Технологічні фактори
 
Можливості:
  • Інтенсивний розвиток інформаційно-комунікаційних технологій;
  • Наявні тенденції розширення використання електронних технологій та Інтернету в бізнесі;
  • Впровадження електронних технологій управління на державному та локальному рівнях;
  • Постійне оновлення стандартів управління і технологічних стандартів;
  • Зростання рівня вимог до захисту навколишнього середовища;
  • Стимулювання технологічного прогресу за рахунок прямих іноземних інвестицій;
  • Потреба у постійному навчанні, яка зумовлена швидкими технологічними змінами
 
Загрози:
Застарілість технологій;
Слабкий рівень заохочення запровадження інноваційних технологій;
Брак  кваліфікованого персоналу для реструктуризації виробництва і сфери послуг у всіх економічних і соціальних сферах;
Невідповідність системи освіти останнім технічним і технологічним вимогам в умовах стрімкого розвитку;
Стратегія «омолодження» у розвинених країнах і «відтік мізків» серед кваліфікованих кадрів.
 
 
 
SWOT-аналіз
 
SWOT-аналізаналіз у стратегічному плануванні, що полягає в розділенні чинників і явищ на  чотири категорії: сильних (S - strengths) і слабких (W - weaknesses) сторін проекту, можливостей (O - opportunities), що відкриваються при його реалізації, та небезпек (T - threats), пов'язаних з його здійсненням.
 

 

СИЛЬНІ СТОРОНИ
СЛАБКІ МІСЦЯ
  • Географічне розташування міста і його потенціал як регіонального адміністративного, економічного, культурного, освітнього і оздоровчого центру;
  • Високий рівень політичної стабільності на регіональному рівні;
  • Ефективне та прозоре функціонування міської влади;
  • Передова система надання адміністративних послуг через систему «Прозорих офісів»;
  • Представленість (концентрація) в місті національних, міжрегіональних та міжнародних інституцій;
  • Стійкі партнерські відносини в Україні та міжнародні зв’язки;
  • Мережа організацій та установ із значним науковим потенціалом, необхідних для успішного функціонування і розвитку міста;
  • Вирішеність частини інфраструктурних потреб (дорожні мережі, система водопостачання, полігон відходів, наявність аеропорту, залізничні шляхи);
  • Достатньо стабільна екологічна ситуація;
  • Інтенсивна промислова діяльність;
  • Наявність земельних ділянок («браунфілдів» - ділянок на територіях, які уже використовувалися для промислових цілей раніше, та «грінфілдів» - нових, ще неосвоєних територій);
  • Позитивний природний приріст населення з великою часткою молодих людей;
  • Високий рівень кваліфікації робочої сили;
  • Зростання місцевого патріотизму та   суспільної мотивації.
  • Невідповідність довгострокових просторових планів та містобудівної документації сучасним європейським стандартам;
  • Достатньо висока щільність міського середовища, дефіцит вільних територій;  
  • Застаріла інженерна інфраструктура;
  • Недостатній рівень розвитку громадського транспорту;
  • Високий рівень енергоспоживання і низький рівень енергоефективності;
  • Відсутність системи екологічного менеджменту;
  • Значний відсоток промислових підприємств із застарілими технологічними процесами;
  • Високий рівень зносу основних фондів промислових підприємств;
  • Низький рівень гнучкості ринку праці, «тіньове» безробіття; 
  • Низький рівень матеріально-технічного забезпечення соціальних інституцій (закладів освіти, культури, охорони здоров'я, фізичної культури і спорту);
  • Значна потреба в поліпшенні умов і рівня життя громадян;
  • Відсутність єдиних стандартів надання державних послуг;
  • Недостатня соціальна активність населення
     
     
МОЖЛИВОСТІ
ЗАГРОЗИ
  • Створення сучасного регіонального центру, закріплення нового статусу міста внаслідок адміністративно-територіальної реформи;
  • Подальше впровадження в Україні засад «Європейської хартії місцевого самоврядування»;
  •  Участь у державних пілотних проектах з впровадження інноваційних підходів на місцевому рівні;
  • Розширення міжнародної співпраці та промоції міста на міжнародному рівні;
  • Розширення доступу до фондів технічної підтримки та міжнародних грантів для розвитку;
  • Подальше спрощення правового регулювання господарської діяльності;
  • Пожвавлення економічної діяльності, зростання обсягів вітчизняних та іноземних капіталовкладень; 
  • Створення нових промислових зон на основі нових та існуючих підприємств, а також розвиток інфраструктури, спрямованої на підтримку бізнесу;
  • Легалізація «тіньової» зайнятості;
  • Створення нових якісних робочих місць;
  • Створення єдиного повноцінного публічного простору;  
  • Формування єдиного інформаційного простору міста;
  • Впровадження на локальному рівні високих стандартів  соціального захисту населення;
  • Розвиток туризму, зон відпочинку та створення нових можливостей для культурного дозвілля та активного відпочинку;
  • Розширення територіальних меж міста
 
  • Повільний темп структурних реформ усіх сфер суспільного життя;
  • Загальне погіршення соціально-економічної ситуації, протестні акції та кризові явища;
  • Недостатньо активне лобіювання інтересів Вінниці на державному рівні;
  • Недоліки нормативно-правової бази для формування доходів місцевих бюджетів;
  • Залежність комунальних підприємств і установ міста від бюджетного фінансування;
  • Структурні диспропорції на ринку праці, пов'язані з невідповідністю попиту пропозиції робочої сили за професійно-кваліфікаційним критеріями;
  • Відтік молодих спеціалістів через недостатню якість робочих місць;
  • Погіршення здоров'я людей через низький рівень життя, низьку якість охорони здоров’я та недотримання принципів здорового способу життя
 
 
 
 
4.      МІСІЯ
 
Вінниця розвиватиметься як:
 
·         комфортне місто, яке  прагне забезпечити комфортні умови для мешканців, а також для гостей, які  відвідують місто або перебувають у Вінниці у справах, завдяки високим  стандартам якості і доступності  адміністративних та комунальних послуг, важливих для мешканців та бізнесу, постійному підвищенню стандартів життя та праці;
 
·         інноваційне місто, яке забезпечує  розвиток динамічного середовища через підтримку творчих підходів та інноваційних ідей у всіх сферах свого життя. Створення інноваційного міста, яке буде  добре відоме своїми новими рішеннями та найкращими практиками у розвитку місцевого самоврядування, економіки, інфраструктури та соціального капіталу, гарантуватиме  закріплення за Вінницею позицій сучасного регіонального центру;
 
·         європейське місто, мешканцям  якого притаманний сучасний європейський урбаністичний менталітет. Місто буде розвивати  і підтримувати ініціативу  та відповідальність городян, їх прагнення брати активну участь у повсякденному житті міста та вільно використовувати його можливості для самореалізації.
 
5.      БАЧЕННЯ
 
У 2020 РОЦІ ВІННИЦЯ прагне стати МІСТОМ УСМІХНЕНИХ ЛЮДЕЙ (SMILE CITY)
Посмішка на обличчях мешканців міста – це вираження їх внутрішнього благополуччя і готовності до спілкування з іншими людьми.
 
Вінничани матимуть можливість:  
 
·         брати участь у становленні  сильної та активної територіальної громади, розвиток якої підтримується високопрофесійним місцевим самоврядуванням, яке активно залучає передовий досвід і сприяє  поширенню у спільноті цінностей взаємної поваги (Strong community’ City);
 
·         відчувати себе мешканцями сучасного міста з якісною інфраструктурою, де впроваджуються передові екологічні стандарти, у місті з зеленими зонами, парками і мережею публічних міських просторів (Modern City);
 
·         жити в цікавому місті, зручному та комфортному місті, яке гармонійно поєднує в собі минуле і сьогодення, місті, яке шанує традиції, втілює інновації та творчо формує своє майбутнє (Interesting City);
 
·         користуватися благами міста, зручного для життя, міста з якісними соціальними послугами  та системою охорони здоров’я, безпечного міста, міста зі сприятливим середовищем для розвитку дітей та молоді,  міста з сучасним освітнім та культурним простором, міста, яке забезпечує всебічний і гармонійний розвиток кожного городянина, заохочуючи його до кращих досягнень (Liveable City);
 
·         сповнюватись власної енергії, живучи і працюючи у енергійному місті,  яке завдяки реалізації проектів економічного розвитку з високою доданою вартістю, розвитку партнерства та впровадженню інновацій забезпечує своє економічне процвітання та створює якісні робочі місця для своїх мешканців, і зі свого боку активно долучатися до створення у місті сприятливого клімату для зовнішніх інвесторів і місцевого бізнесу (Energyfull City).
 
Ми віримо, що вінничани з посмішкою зустрічатимуть кожен день свого життя, привітливо посміхатимуться один одному і нашим гостям, з гордістю відчуваючи себе мешканцями міста з сильною громадою, міста сучасного, цікавого, зручного для життя і сповненого енергією  (Strong, Modern, Interesting, Liveable, Energyfull  - SMILE City)
 
6.      ОСНОВНІ ПРИНЦИПИ РОЗВИТКУ МІСТА
 
Для досягнення майбутньої мети розвитку міста, визначеної через його місію та бачення, необхідно визначити ключові принципи, якими воно керуватиметься  у своєму поступі. Вінниця в процесі реалізації своїх стратегічних цілей спиратиметься на такі цінності як:
 
·         розвиток соціального капіталу;
 
·         сталість;
 
·         конкурентоспроможність.
 
Соціальний капітал як ключовий компонент соціального розвитку - це те, що об’єднує людей і створює додаткові переваги для тих, хто належить до різноманітних соціальних спільнот. Завдяки широкому колу соціальних інтеракцій, соціальній і культурній узгодженості, спільним цінностям, які регулюють взаємодію між людьми і соціальними інституціями, можливості, доступні для спільноти і кожного її члена, значно зростають. Розвиток міст все більше зміщує свій фокус зі створення лише простого фізичного (наприклад, інфраструктура) чи людського (наприклад, освіта) капіталу на створення капіталу соціального, на визнання цінності соціальних спільнот.  Збільшення соціального капіталу міста означає інвестування в розширення для кожного пересічного мешканця можливостей спілкування, взаємодії, участі у спільних діях як в межах територіальної громади, так і з представниками інших спільнот. Збільшення соціального капіталу – шлях, який веде до покращення якості і стандартів життя як усієї громади, так і кожного її члена.
 
Сталість як основний принцип розвитку відображає серйозність намірів та відповідальність місцевої спільноти щодо поєднання екологічних, соціальних, економічних та  фінансових перспектив у її діяльності. За визначенням Комісії ООН зі сталого розвитку, його мета — задовольняти потреби сучасного суспільства, не ставлячи під загрозу здатність майбутніх поколінь задовольняти свої потреби.  Місто повинно оберігати сталий розвиток природних ресурсів та сприяти розширенню взаємодії мешканців з природним середовищем, яке їх оточує. Місто повинно уважно ставитися до свого просторового розвитку, намагаючись збалансувати забезпечення соціальною та інженерною інфраструктурою, підвищуючи ефективність та оптимізуючи використання ресурсів, особливо енергетичних та водних, а також забезпечуючи більш ефективну діяльність транспортної системи. Приймаючи рішення сьогодні, міська влада, суб’єкти господарської діяльності, інші організації і структури, які діють на території міста, кожен член територіальної громади повинні  зважувати наслідки цих рішень у довгостроковій перспективі.
 
Конкурентоспроможність як фундаментальний виклик сьогодення, має бути посилена за рахунок розвитку, що базується на знаннях та професіоналізмі, шляхом впровадження інноваційних підходів, ефективного використання наявних ресурсів та власності територіальної громади. Вінниця має посилити свою конкурентоспроможність на міжрегіональному рівні завдяки ефективному використанню своїх конкурентних переваг, таких як геостратегічне положення, міжнародні відносини, створення сприятливого клімату для інвестицій та постійне вдосконалення системи управління містом у цілому. 
        стратегія1.jpg

Малюнок: взаємозв'язок між ключовими елементами стратегії.